3 січня 2024 року під час обміну полоненими Галина Федишин повернулася додому. Фото: Армія.Іnform Про це в ефірі національного марафону розповіла її подруга Катерина Цепух, пише "Суспільне".
"В неї були свої принципи й Галя їх дотримувалася. Те, що вона розмовляла українською мовою, для мене — не новина. І я не дивуюся, бо Галинка — сильна духом дівчина і її важко зламати. Вона досягає своїх цілей", — розповіла Катерина.
Катерина Цепух. Фото: Instagram/Катерина Цепух
Катерина Цепух та Галина Федишин разом служили в одній з механізованих бригад. Зараз військовослужбовиця перебуває в декретній відпустці. Про звільнення з полону їй розповіла матір Галини.
"Я дуже сильно переживала і підтримувала зв'язок з її мамою. Це — неймовірні емоції, коли вчора почула дзвінок і слова мами: "Нашу Галинку звільнили". Це для мене було щастя й одна з найкращих новин наразі", — ділиться Катерина Цепух.
За її словами, матір Галини Федишин дізналася, що донька в полоні жива, лише півтора місяця тому.
"Практично нічого не було відомо, лише півтора місяця тому дали знати, що вона жива. Раніше жодних новин про Галинку не було. Скільки мама не писала листів, відповіді не було", — додає Катерина Цепух.
Тож звільнення Галини Федишин з російської неволі — найкращий подарунок для її рідних та близьких, завершує Катерина Цепух.
Галина Федишин — родом із села Сваричів Рожнятівської громади. Вона служить бойовою медикинею у 36 окремій бригаді морської піхоти. 7 квітня 2021 року президент Зеленський нагородив Галину Федишин орденом "За врятоване життя".
Росіяни декілька разів імітували її вивезення на обмін, але повертали назад до місця утримання. 3 січня 2024 року під час найбільшого від початку повномасштабного вторгнення обміну полоненими Галина Федишин повернулася додому.
Як пише Армія.Inform, Галина родом з багатодітної родини: її батьки виховали п’ятеро синів і чотирьох доньок. Контракт зі Збройними Силами України Галина підписала ще в 2016 році. До того вона рік пропрацювала медичною сестрою у цивільній лікарні.
У жовтні 2016 року у складі лікарсько-сестринської бригади Вінницького мобільного госпіталю Галина вирушила на Луганщину. Там вона брала участь в евакуації поранених бійців до медичного закладу і надавала їм першу допомогу.
Згодом Галина приєдналася до лав Окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де на посаді бойової медикині продовжила рятувати життя українських військових.
В окопах на лінії розмежування у Донецькій області дівчина зустріла своє кохання — морпіха Миколу Гриценяка. Велика російська навала застала закоханих на Донеччині.
Під натиском ворога їхній підрозділ відійшов із позицій поблизу Маріуполя на територію заводу Ілліча, потім — "Азовсталі". Під час запеклих боїв дівчина була поранена.
У травні 2022 року вона разом із Миколою та іншими побратимами вона вийшла з "Азовсталі" у полон. За російськими ґратами у пари не було можливості бачитися. Микола повернувся з полону кілька місяців тому, і лише тоді він зміг дізнатися, що Галя жива.
Микола освідчився Галині на першій ж зустрічі після 20 місяців розлуки.
