Над проєктом працювали викладачі й студенти УКД, узявши за основу креслення доцента Університету Короля Данила Зеновія Соколовського та архівні зображення, описи і фото, які вдалося віднайти. Ініціатива передбачає створення інтерактивного простору на місці зруйнованого храму, інформують "Вікна".
Зазначений об’єкт базуватиметься на обмірах наявного храму, попередніх візуальних обстеженнях та втілюватиметься із врахуванням особливостей зображення церкви на світлинах різних років. Окрім цього, за допомогою QR-коду, на інтерактивному просторі можна переглянути відеопроєкт студента-магістра Назарія Крильчука «Історико-архітектурна реконструкція храму».
До розробки та реалізації проєкту були залучені кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури та будівництва Андрій Савчук, студент-магістр Назар Крильчук, студенти 3 курсу спеціальності «Архітектура та містобудування» Андрій Кравець та Михайло Ковач.
Учасники заходу обговорили і формальні рішення стосовно відбудови церкви, функції потенційно відновленої споруди, цінність і важливість збереження такого сакрального
об’єкта для прийдешніх поколінь. Також дослідники презентували сакральну спадщину Космача, відбиту в збірці Музею мистецтв Прикарпаття.
До слова, на сьогодні відомо про два іконостаси церкви Великомучениці Параскеви: перший датується 1718 роком, а другий — 1773 роком. У збірці Музею мистецтв Прикарпаття зберігаються ікони з обох іконостасів. З церкви Святої великомучениці Параскеви вцілів лише другий іконостас храму, який Сергій Параджанов використав під час знімання «Тіней забутих предків».
Учасники конференції відвідали також екобудинок «Бутинар», де мали унікальну можливість дізнатися про автентичні особливості космацького краю, актуальні ремесла, побут та культуру.
«У сучасному світі, за тих умов, у яких зараз перебуває наша держава, надто важливим стає збереження історичної пам’яті та її відтворення для майбутнього. Цінно, що студенти УКД не лише розуміють цю важливість, але й активно долучаються до реалізації ініціатив, знакових в історичному та культурному контексті», — розповідає про важливість реалізації ініціативи перший проректор Університету Короля Данила Михайло Косьмій.