Михайло Михайлович Винник — позивний «Бріт», старший стрілець 102-ої окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського.
Народився 30 червня 1967 року в селі Довгий Войнилів Верхнянської громади Калуського району на Івано-Франківщині, інформують "Вікна" з посиланням на канал "Спогади крізь віки".
Зростав у багатодітній сім'ї, був наймолодшим і найулюбленішим. Був наполегливим, цілеспрямованим. Захоплювався боксом, вів здоровий спосіб життя. А ще любив грати на гітарі і зігрівав своїми піснями. Був душею компанії, мав багато друзів.
Здобув фах електрозварювальника. Відтак юнака призвали на строкову службу, яку проходив у Хабаровську. Після армії познайомився з дівчиною Олександрою, яка й стала його люблячою дружиною. У щасливому шлюбі народилися двоє прекрасних донечок — Роксолана і Неля.
Михайло, маючи прекрасний голос, разом із матір'ю співав у церковному хорі. З дружиною будував власний будинок, старався дати дітям гідне життя.
З юних років їздив на заробітки. Мав золоті руки, був майстром своєї справи, найкращим спеціалістом з євроремонту. Однак сімейне життя дало тріщину. Через 22 роки їхні шляхи з Олександрою розійшлися.
У 2018 році доля звела Михайла з другою дружиною — Любою. Незабаром у сім'ї народилися двійнята: хлопчик Олексійко і дівчинка Софійка. Михайло був чудовим чоловіком і батьком. Усю свою турботу і любов вкладав у дітей.
Однак щастя тривало недовго. Маючи звання молодшого сержанта, Михайло Винник з першого дня повномасштабного вторгнення росії вступив у місцеву територіальну оборону. У квітні 2022 року був мобілізований. Служив старшим стрільцем стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7166 на Запорізькому напрямку.
За словами побратимів, Михайло був відданим бійцем, надійним другом, завжди готовим прикрити спину. Командир, який пишався знайомством з Михайлом, розповідає:
«Михайло був людиною, яка ніколи не могла всидіти на місці. Він хотів іти вперед і якнайшвидше звільнити територію нашої країни від ворога. Позивний «Брід» взяв від свого предка. Ми пишаємося, що служили з такою людиною в нашому підрозділі».
Михайло Винник загинув 17 квітня 2023 року в районі населеного пункту Зелений Гай Запорізької області. Йому навіки 55.
«Тато розумів, де знаходиться і які наслідки можуть бути. Однак життя був готовий віддати за рідну країну. Коли він приїжджав у коротку відпустку ми переконували його, щоб він більше не йшов на війну, плакали, що так багато смертей. Але тато сказав: «Донечки, війни без смертей не буває, але я готовий до цього», — розповідає донька Неля.
Свій останній спочинок Герой знайшов 22 квітня 2023 року на кладовищі в селі Довгий Войнилів.
Указом Президента України Михайло Винник був нагороджений почесною відзнакою «Сили Територіальної оборони» (посмертно).