Молодий військовослужбовець загинув смертю хоробрих. Вічна пам’ять та шана! Михайло Василечко — старший солдат-санітар 109 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Народився 13 жовтня 1997 року в селі Нижній Струтинь, що на Івано-Франківщині, інформують "Вікна" з посиланням на канал "Спогади крізь віки".
До 2013 року хлопець навчався у Тлумацькій школі-інтернаті. Займався боксом, мав сестричку Анелію. З малих літ вони стали опорою одне для одного.
У 2016 році Михайло закінчив Войнилівський професійний ліцей. Одразу вступив на службу за контрактом до ЗСУ. Воював на Донбасі у складі штурмового батальйону «Айдар» та мотопіхотної бригади «Сармат». Був нагороджений відзнаками за участь в антитерористичній операції «За жертовність і любов до України», «За бойову звитягу», нагрудним знаком «Ветеран війни» як учасник АТО.
У квітні 2021 року Михайло знову підписав контракт із ЗСУ. Побратими, волонтери згадують Михайла як справжнього воїна, дуже скромного, спокійного, доброго. Бійці по-дружньому називали його Мішанькою.
Зі спогадів дружини:
«З Михайлом ми познайомилися ще у серпні 2021 року в мережі Facebook. Він мені одразу сподобався. На початку листопада ми зустрілися. Він стояв на вокзалі Івано-Франківська такий гарний, усміхнений, сором'язливий… і його такі щирі карі очі. Ми довго гуляли, розмовляли, зрозуміли, що ми пара. Все було так добре, але через кілька місяців все змінилося».
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну перекреслило багато мрій і сподівань закоханої пари. Проте у травні 2022 року вони все ж одружилися. Михайло переїхав до Олени у Лісний Хлібичин Коломийського району. Мав плани на життя з дружиною: мати дітей, будинок. На той час він воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Дружина Олена, не стримуючи сліз розповідає:
«В день 2 грудня 2022 року він зателефонував і сказав: «Якщо я два дні не вийду на зв'язок — шукай мене». Пізніше вночі отримала його СМС: «Я щасливий, що тебе зустрів, пройду це пекло і приїду. А якщо нічого не зміниться — ти найдорожче, що в мене є, пам'ятай про це». І запитав, чи я сплю, я тоді заснула. Вже не почула цих СМС і більше не почую вже його. Я йому вдячна за все. Він навчив мене жити, але не навчив, як жити без нього».
4 грудня 2022 року при виконанні бойового завдання Михайло Василечко отримав важке поранення голови під час ракетно-артилерійського обстрілу в селі Яковлівка на Донеччині. Молодий військовослужбовець загинув смертю хоробрих.
Указом президента посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Побратим Влад з позивним «Машик» розповів:
«Я його називав говорун. Ми з першої миті знайомства знайшли з ним спільну мову. Мішаня був досвідченим бійцем, ділився досвідом, завжди міг підтримати і допомогти. Нелегко говорити про те, що його нема».
Похований 25-річний захисник Михайло Василечко в селі Лісний Хлібиччин на Івано-Франківщині У Михайла залишилася дружина Олена, сестра Анелія та батько.
