Участь у нараді взяли: директор КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров’я Івано-Франківської обласної ради», головний експерт ДОЗ ОДА з психіатрії, психотерапії Мирон Мулик, представники лікувальних закладів та соціальних служб, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
"Із початком війни відчувається погіршення психологічного стану і загострення психологічних проблем. Для того, щоб людина отримала якісну допомогу, слід скоординувати роботу соціальної і медичної служб", — зазначила заступниця міського голови Наталія Кінаш.
Кількість людей, які потребують психологічної чи психіатричної допомоги — зростає. 1920 жителів громади упродовж минулого року отримували амбулаторно психіатричну допомогу.
Торік психолог Калуської ЦРЛ прийняв 1088 пацієнтів, надав 1592 консультації. У 182-х випадках рекомендована консультація психіатра. Лікар-психотерапевт проконсультував 498 пацієнтів, психіатр — 330 пацієнтів.
Під спостереженням у психіатра Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги перебуває 1129 осіб, у нарколога — 1105 осіб, у дитячого психіатра — 676 дітей. Частина медичного персоналу закладу надає психологічну і психіатричну допомогу на первинному рівні.
Лікар-психіатр Калуської міської лікарні торік здійснив 4303 огляди громадян.
Кількість звернень — зростає. Сьогодні проблема ментального здоров’я чи комфорту зачіпає, без перебільшення, кожного. У групі ризику — військовослужбовці, члени їхніх сімей, внутрішньо переміщені особи, діти. Очікувано, що людей, які потребуватимуть допомоги, ставатиме дедалі більше.
Присутній на нараді директор КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров’я Івано-Франківської обласної ради», головний експерт ДОЗ ОДА з психіатрії, психотерапії Мирон Мулик наголосив, що хороший результат може дати поєднання психологічної і медичної допомоги на первинних ланках. Адже більшість зі звернень до лікарів із соматичними порушеннями насправді мають психологічне підґрунтя.
У нараді також обговорили питання:
- визначення форм навчання для дітей із особливостями інтелектуального чи психічного розвитку;
- розширення можливостей надання психологічної і психіатричної допомоги у громаді;
- формування культури психічного здоров’я;
- співпраці соціальних служб і медиків для лікування, надання допомоги і подальшого супроводу людей, які можуть мати психологічні чи психічні розлади.
Окремо йшлося про потребу для соціалізації і розвитку дітей, які мають розлади аутичного спекту. Низка громад, зокрема, і Івано-Франківська, мають прогресивні реабілітаційні центри для дітей, які належать до цієї категорії. Ініціатива створення таких центрів найчастіше належить батькам. Наталія Кінаш наголосила, що громада готова всіляко сприяти батькам, і надати допомогу для створення такого центру.
У Калуській громаді є успішний досвід соціально-психологічної підтримки дітей із особливими потребами у комунальному закладі «Добродія Калуська». Широкий спектр послуг надають у Калуському міському центрі соціальних служб.