Як в Калуській громаді будуть економити на вчителях

Шляхом обмеження доплати за престижність та щорічної грошової винагороди дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень. Тим часом інший бік тотальної економії — важке фінансове становище педагогів, яке приведе до того, що вчителі залишатимуть роботу у школі, а дітей не буде кому вчити.
Переглядів: 5739
Порахували, що на освіті Калуської громади вдасться заощадити приблизно 12 млн гривень

Шостого лютого на засіданні постійної комісії Калуської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики за участі директорів шкіл обговорювали план оптимізації в освіті.

Як повідомляли «Вікна», розмір освітньої субвенції для Калуської громади, яку держава виділяє на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, на 2024 рік становить близько 202 млн гривень при потребі 250 млн гривень. Також раніше влада повідомила, що дефіцит освітньої субвенції з бюджету громади не компенсують і доручила освітянам напрацювати план оптимізації. Оскільки видатки на освіту — це фактично половина видатків міського бюджету (понад 443 млн гривень), а 85% видатків на освіту — це зарплата з нарахуваннями (решту — комунальні послуги й енергоносії, харчові продукти та по мінімуму — обладнання й інвентар), то єдине джерело зменшення витрат — це зменшення видатків на зарплати. Це може відбуватися шляхом оптимізації мережі, а саме зменшення кількості класів, годин і вчительських ставок та, або ж внаслідок зменшення надбавок до зарплат вчителів.

Як повідомила на засіданні комісії начальниця управління освіти Ірина Люклян, шляхом обмеження доплати за престижність та щорічної грошової винагороди дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень. Як відомо, у початковій школі доплата за престижність становить 20%, у середній і старшій ланці — 5%, хоча дозволено до 30%, а у Калуші вчителям доплачували 20% за престижність. Раніше до Дня вчителям у Калуші виплачували 65% від зарплати, а цього року виплатять 5%.

План подальшої оптимізації адміністрації закладів освіти обговорювали у своїх педагогічних колективах та з батьками. А заклади мали надати свої пропозиції щодо економії, а також бачення майбутнього закладу на 2027 рік, коли остаточно має бути визначено мережу ліцеїв у громаді.

Свої пропозиції з економії подали не усі заклади освіти. Наприклад, Калуському ліцеї №1 з 1 вересня планують відкрити один перший клас (зараз їх є два), а також злити два зараз сьомі класи в один восьмий — у двох класах є 38 учнів. Також скоротять одну групу продовженого дня (їх є три) і зменшать кількість учнів на індивідуальному навчанні. З 2027 року ліцей №1 бачить себе гімназією.

А, наприклад, Калуські ліцеї №№2, 3, 5 і 6 плану оптимізації у цьому році не подали, а з 2027 року бачать себе ліцеями. Калуський ліцей №4 у майбутньому бачить себе гімназією: вже цього року тут планують відкрити один перший клас (замість двох) і скоротити 0,75 ставки групи продовженого дня. Аналогічну економію пропонує і Калуський ліцей №7 — зменшити кількість перших класів з трьох до двох та скоротити 0,5 ставки групи продовженого дня. Цей заклад бачить себе ліцеєм. Калуський ліцей №10 з нового навчального року планує відкрити на один перший клас менше (зараз їх є чотири) та злити два дев’яті класи (зараз тут п’ять восьмих класів).

Щодо ліцеїв у селах громади, то жоден з них з 2027 року не зможе зберегти свій статус, адже у старшій школі має бути щонайменше два класи на паралелі, а у всіх сільських ліцеях у кращому випадку — по одному 10 і 11 класу на паралелі. Ріп’янський уже де факто функціонує як гімназія, адже цього року тут не відкрито жодного 10 і 11 класу. Найближчим часом його рішенням міськради планують реорганізувати на гімназію де-юре. Також мають намір ліквідувати філію Вістівської гімназії у Бабині Зарічному, яка фактично вже не функціонує, адже за мережею тут немає ні учнів, ні класів.

За словами Ірини Люклян, оптимізувати 10 і 11 класи зараз немає сенсу: за розрахунками, державної субвенції на їхнє фінансування вистачає з надлишком. Цьому посприяло рішення виконкому, за яким відкривати 10 клас дозволено, якщо є мінімум 24 учні у місті та 18 учнів у селі. А найгірша ситуація з наповнюваністю класів і дефіцитом субвенції — у молодшій ланці. Тож якщо буде прийнято рішення відкривати перші класи на тих же умовах, що і десяті (мінімум 24 і 18 учнів, з урахуванням, що за законодавством для відкриття одного першого класу потрібно як мінімум 5 учнів), то, за словами Ірини Люклян кількість перших класів зменшиться на 7 (зараз їх є 35) і це дасть суттєву економію.

З метою економії також планують:

  • скоротити години на варіативну складову: необов’язкові предмети, факультативи, додаткові заняття з обдарованими дітьми — тут, вірогідно, вчителі працюватимуть і надалі, але вже без винагороди;
  • зменшити кількість учнів на індивідуальному навчанні — це важко хворі діти, які не можуть відвідувати школу. З них четверо цього року закінчать школу, частину інших, якщо дозволяє стан здоров’я, можна перевести на інклюзивне навчання, яке, на відміну від індивідуального, фінансує державний бюджет;
  • економити на поділі класів на групи.

Насправді резервів не так багато. Порахували, що вдасться заощадити приблизно 12 млн гривень. Відтак на зарплати в освіті не вистачатиме приблизно 20 млн гривень — ці кошти пропонують виділити з міського бюджету.

Тим часом інший бік тотальної економії — важке фінансове становище педагогів, яке приведе до того, що вчителі залишатимуть роботу у школі, а дітей не буде кому вчити. Так, за словами директора третього ліцею Михайла Коротича, 50% педагогів отримують на руки менше за 8 тис. гривень на місяць, з 20% — отримують менш як 7 тис. гривень. З такими доходами виживати й утримувати себе та своїх дітей освітяни не мають змоги. Вже зараз у Калуші не можуть знайти вчителя фізики, також проблеми з математиками. А далі може бути ще гірше.

Також на засіданні про результати огляду тимчасовою депутатською комісією закладів освіти поінформувала її голова Богдана Галайда. Комісія відвідала практично всі заклади освіти, оцінюючи умови навчання дітей, харчування тощо. По кожному закладу комісія напрацювала рекомендації. Причому значну частину виконати без виділення додаткового фінансування нереально. Надалі депутати також мають намір брати участь у розподілі коштів, які виділять кожному закладу на недороге обладнання й інвентар, пальне, канцелярські товари тощо. Як ішлося на засіданні комісії, розподіл між закладами освіти бюджетних коштів у 2024 році є непрозорим і у багатьох моментах незрозумілим.

Нагадаємо, у 2023 році дефіцит освітньої субвенції для Калуської громади становив близько 14 млн гривень. Торік для того, щоб частково компенсувати дефіцит державного фінансування, з бюджету громади на зарплати вчителів виділили 8 млн гривень. Також вживали заходи економії, зокрема, виплачували меншу надбавку за престижність.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка