Через висловлювання Ірини Фаріон про російськомовних військових СБУ відкрила кримінальне провадження Мовознавиця і колишня нардепка Ірина Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Про це написав «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.
15 листопада 2023 року Національний університет «Львівська політехніка» розірвав трудову угоду з Іриною Фаріон «за вчинення аморального проступку». Цьому рішенню передувало засідання ректорату Львівської політехніки, на якому присутні заслухали питання щодо дотримання моральних принципів та етики професором Іриною Фаріон під час інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій, що вийшло на ютубі 4 листопада 2023 року. Нагадаємо, у ньому мовознавиця висловила свої міркування про російськомовних бійців полку «Азов», заявивши, що не може назвати українцями військових, якщо ті говорять російською.
Після того, як її звільнили, Ірина Фаріон подала позов до суду, щоб оскаржити рішення керівництва навчального закладу. У ньому ексвикладачка зазначила, що рівень її компетенції, професійні навички, робота на посаді викладача університету, а також наукові праці та законотворча діяльність на виборних посадах, свідчать про те, що вона послідовно дотримується принципів запровадження державної мови в усі сфери життєдіяльності країни.
Втім, ухвалюючи рішення, Галицький районний суд Львова зауважив, що не оцінює рівень професійних навичок чи компетентності позивачки і не ставить під сумнів її кваліфікацію та внесок у розвиток української філології, мовознавства та кількість наукового надбання. Завдання суду у цій справі, йдеться у її матеріалах, — перевірити і встановити, чи був вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, а також чи є він таким, що не сумісний із продовженням роботи, і чи дотримана встановлена законодавча процедура під час звільнення.
Суд погодився з доводами представників львівського ВНЗ про те, що «у час, коли стоїть питання існування української держави, розпалювати ворожнечу, зокрема публічно принижувати воїнів, висловлюючи на їх адресу тези, які містять ознаки нетерпимості до певної групи осіб, через те, що вони не розмовляють українською мовою, є неприпустимим».
Не заперечуючи того, що питання мови для існування держави є надзвичайно важливим, суд вважає категорично неприйнятними у демократичній країні прояви нетерпимості до певної групи чи категорії населення (у цьому випадку — військовослужбовців), за будь-якою ознакою, зокрема віком, статтю, національністю чи мовою спілкування.
Ірина Фаріон, на думку судової колегії під головуванням судді Віталія Стрельбицького, мала би усвідомити, що її негативні твердження стосовно військовослужбовців можуть бути оцінені як аморальні, «адже у воюючій державі межа моралі у поведінці щодо оцінки захисників країни є дуже тонкою».
"Важко уявити, що відчувають захисники нашої держави, які в силу тих чи інших обставин, використовують російську мову у спілкуванні, коли чують, що їх оцінюють у такий спосіб. Оцінюючи моральний аспект висловлювань позивача, не можна залишити поза увагою почуття військовослужбовців названої категорії, серед яких, поза усяким сумнівом, є люди, які отримали поранення чи інвалідність на усе життя, а також почуття рідних та близьких загиблих героїв. Не викликає жодного сумніву у суду те, що така поведінка позивача може демотивувати захисників країни", — йдеться у рішенні Галицького райсуду Львова, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку.
За переконанням суду, усі мешканці нашої країни у цей час повинні консолідуватись навколо питання захисту держави, усіма можливими заходами та засобами підтримувати Збройні Сили України, а не «публічно оцінювати ту чи іншу категорію військовослужбовців у, м’яко кажучи, не дуже прийнятній, з точки зору дотримання моральних засад і принципів, формі».
Як повідомлялось, після звільнення Ірини Фаріон з львівського вишу Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження за кількома статтями Кримінального кодексу України та вже призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій відомої мовознавиці.
