Про це віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів в інтерв'ю "Reuters", пише "Українська правда".
"Зростає категорія безпілотників-камікадзе дальнього радіусу дії — 300, 500, 700 і 1000 кілометрів. Два роки тому цієї категорії не існувало... взагалі", — зазначив Федоров.
За словами міністра, нещодавня серія ударів по нафтових об'єктах Росії відображає прогрес уряду України в швидкому дерегулюванні ринку безпілотників і збільшенні його фінансування, причому держава виступає в ролі венчурного інвестора.
Федоров зазначив, що в рамках ініціативи BRAVE1, започаткованої урядом минулого року, військово-технічним стартапам було виділено близько 2,5 мільйонів доларів США у вигляді грантів, і ця сума має бути збільшена приблизно в 10 разів у 2024 році.
"Ми будемо боротися за те, щоб збільшити фінансування ще більше", — додав він.
На відміну від Росії, де у виробництві безпілотників домінує держава, переважна більшість виробників в Україні є приватними. За словами Федорова, лише одна з 10 компаній, чиї безпілотники можуть літати в регіони навколо Москви або Санкт-Петербурга, є державною.
За словами Федорова, у 2023 році обсяги виробництва та поставок українських безпілотників зросли більш ніж у 120 разів, що є частиною більш широких зусиль, спрямованих на розробку та виробництво безпілотників у воєнний час, щоб скоротити розрив з ударними можливостями Росії.
Федоров сказав, що згоден з оцінкою голови української військової розвідки Кирила Буданова про те, що Київ досяг "певного роду паритету" з Москвою у виробництві безпілотників дальнього радіусу дії.
У ситуації браку артилерійських снарядів влада України робить ставку на дрони.
"Нам потрібно діяти в антибюрократичний спосіб. У цьому суть прориву у війні технологій. Ми і надалі будемо робити на це ставку, працювати в цьому напрямку. Тому що технології дійсно можуть нас врятувати", — наголосив Федоров.
Федоров сказав, що минулого року було законтрактовано понад 300 000 безпілотників різних типів і понад 100 000 було відправлено на фронт. Ці цифри не включають волонтерські поставки, які зробили "значний внесок", додав він.
"Ми зняли податки на комплектуючі до БПЛА, спростили процедуру укладання контрактів, а також процедуру утилізації. Іншими словами, ми взяли всі перешкоди, з якими стикалися компанії приватного сектору, і вирішили їх за шість місяців, ухваливши всі необхідні закони та постанови", — додав Федоров.
Президент Володимир Зеленський поставив перед Україною мету цього року виготовити 1 мільйон дронів з видом від першої особи (FPV), які дешеві у виробництві і якими у величезних кількостях озброюються обидві сторони на фронті.
Українська безпілотна промисловість значною мірою покладається на компоненти з інших країн, у тому числі з Китаю. За словами Федорова, є спроби локалізувати виробництво компонентів.
"Тому я думаю, що якщо ми продовжимо цю тенденцію, то до кінця цього року у нас буде багато компаній, які вже виробляють понад 50% своїх компонентів локально", — сказав міністр.
За його словами, нещодавній сплеск виробництва спричинив таке навантаження на логістику, що довелося швидко вносити зміни, щоб запобігти тривалим затримкам у поставках.
"Лише в грудні доставка дронів була в 50 разів вищою, ніж за весь 2022 рік. Уявіть собі, система не була до цього готова, і я думаю, що логістика не усвідомлювала, що такі обсяги можливі", — сказав Федоров.
Приватний сектор також стримувала державна монополія на виробництво боєприпасів для безпілотників. Три місяці тому Україна прийняла постанову, яка скасувала цю державну монополію, а пізніше зупинила окрему монополію на виробництво артилерійських снарядів і ракет, сказав він.
"За останні три місяці понад 20 підприємств вже пройшли тестування і можуть передавати боєприпаси державі", — заявив міністр.
Нагадаємо, з 2022 року Росія використовує проти України тисячі іранських безпілотників "Шахед". Україна почала відповідати тим же, виробляючи власні дрони.