Святий Валентин — це не зовсім про кохання. Чому варто відвідати калуський костел (Відео)

Узяти шлюб у костелі Святого Валентина на день закоханих цього року — не можна. Адже у римо-католиків 14 лютого заступає Великий піст.
Переглядів: 2928
Святий Валентин, на рівні із Архистратигом Михаїлом і Святими Землі Української, є небесним покровителем Калуша

Настоятель костелу, ксьондз-пробощ Роман Стадник каже, що таке буває раз на п’ять років. Однак костел варто відвідати хоча б тому, щоб переконатися: святий Валентин — це не зовсім про кохання, йдеться на сайті Калуської міської ради.

Костел у Калуші називають найдавнішою мурованою спорудою міста, що збереглася із 1840-х років до нині. Це єдиний в Україні костел, який має саме цього небесного покровителя. Тому о. Роман Стадник підкреслює, що Святий Валентин, на рівні із Архистратигом Михаїлом і Святими Землі Української, є небесним покровителем Калуша.

Святий, схоже, посприяв у Калуші, як мінімум, одному подружжю. Отець Роман пригадує, як кілька років тому поблизу костелу зустрічалися молоді люди. Дізнавшись, що особливе для них місце має особливого покровителя, прийшли за шлюбом саме туди. Однак, через приготування не встигли одружитися 14 лютого.

— Я їм сказав: ви не переживайте, що то буде не 14-го. Ви собі вибрали місце, виберемо час — і він буде для вас добрий, — запевнив настоятель храму. — Навіть, якщо не були тут, а були в іншій церкві — яка різниця? Люди під впливом цього місця зустрічалися, проводили час, запланували шлюб. Узяли в іншій церкві? Дуже добре, най Бог благословить!

Святий Валентин жив на зламі 3-4 століття. У час, коли Церква Христова у Римській імперії зазнавала переслідувань. Був римлянином; воїном, а, можливо, і лікарем. Примкнув до християн, і навернувся у християнство. Пізніше за віру віддав і своє життя. За легендою — за те,що дав шлюб закоханій парі попри заборону. Хоча сам Святий Валентин у більшості людей викликає стійку асоціацію із коханням, його діяння варто трактувати глибше.

— Подружжя — це є любов, велика любов однієї людини до другої заради Христа. Христос об’єднує. І Валентин цього вчить. Він не учить брудної, грішної любові. А — тої чистої великої любові, заради якої він віддав життя, — наголошує о. Роман. — У легенді йдеться, що він не мав права вінчати. Але ті люди так любили один одного, що заради любові він віддав порушив наказ і за це віддав життя. Тому він є покровителем великої святої, чистої любові до кінця.

Не покровителем закоханих Святий зображений і на іконі у калуському костелі.

— Там, власне, представлено: батько тримає сина в епілептичних конвульсіях. Бачимо: Валентин витягнув руку. Це є жест молитви, він благословить, — підкреслив о. Роман Стадник. — Валентина вважають покровителем хворих на епілепсію. Напевне, чудо сталося. Якби не було чуда, то він би не був святим.

Невелика овальна ікона із зображенням Святого Валентина розташована вгорі над центральною іконою «Вшанування Пресвятої Діви Марії суспільними станами» авторства львівського художника Станіслава Батовського. На іконі до Богородиці з Дитям припали воїн, монах, селянин і гірник, який тримає у руках топку солі. Отець Роман каже, що не бачив зображення гірника на жодній із подібних ікон ні в Україні, ні за кордоном. Тому, ймовірно, сюжет «адаптували» спеціально для Калуша.

Як решта речей церковного вжитку, ікони — копії. Оригінали вивезли до Польщі у 40-х роках минулого століття, щоб їх не сплюндрував радянський окупант.

У Другу світову війну тут був склад. Пізніше — спортзал. Певний час після відкриття, у приміщенні костелу служили православні віряни. Однак, 1998 року споруду передали римо-католицькій громаді, яка і почала наново облаштовувати костел. Із автентичного відновили тільки майстерну підлогу, яку випадково завважили під десятилітнім шаром бруду.

Зараз у костелі врочисто і спокійно. Тут щодня моляться святому Валентинові за наших Захисників. А 14 лютого, з початком Великого посту, римо-католики заступають у період переосмислення і навернення. І, хоча у церковному календарі для вшанування Святого Валентина передбачено один день, отець Роман переконує: у костелі покровительство святого відчутно постійно:

— Коли б не прийшли, це буде день Валентина. Бо це — його місце.