Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України! Гнат Тарасюк брав участь ще в АТО. У складі добровольчого батальйону «Шторм» воював на Луганщині. А коли московія відкрито напала на Україну, в перший же день знову подався добровольцем на війну. Служив у 126 окремій бригаді ТрО. Був штурмовиком. 13 серпня 2023 року під час штурму лівого берега Дніпра в Херсоні отримав смертельне поранення, інформують "Вікна" з посиланням на сайт міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа.
«Син був мій чудовий, прекрасний, добрий», — так говорить про свого сина, загиблого Героя Гната Тарасюка батько Ігор Тарасюк.
Про своє перше і єдине кохання, яке забрала росія, розповідає дружина загиблого Героя Володимира Третяка. Вони разом навчалися у Прикарпатському національному університеті. Володимир щодня розвивався і дуже любив свою роботу. Упродовж 15 років чоловік працював асистентом кафедри біології та екології, працював у туристичному клубі «Похід у гори», а свого часу був виховником у скаутській організації «Пласт». Він підкорював найвищі та найкрасивіші вершини світу: у Японії, Чилі, Бразилії, Аргентині, Непалі, Франції та Туреччині. 27 лютого 2022 року отримавши повістку, одразу з’явився до ТЦК. Звідти був направлений на навчання у Яворів. Однак вже за два дні у навчальний центр прилетіла російська ракета. 13 березня Володимир Третяк отримав смертельне поранення на Яворівському полігоні.
«Він раніше говорив про те, що я відчуваю, що я маю зробити щось велике і важливе. І це мій обов’язок. Він був найкращим. Був дуже особливою людиною. Він був дуже світлим, дуже теплим і дуже добрим. Найкращим батьком, чоловіком і сином», — розповідає про загиблого Героя Володимира Третяка дружина Ольга Третяк.
Відомий франківський спортсмен Павло Панфілов з початку Великої війни вступив до лав Київського ТрО. Після визволення Києва служив у ССО «Схід». Далі продовжував службу у Харкові, де на той час тривали тяжкі бої на Ізюмському напрямку. 11 вересня 2022 року о 5-й ранку Павло Панфілов на позивний «Вікінг» підняв український прапор над державною будівлею міста Ізюм.
«Після Ізюму вони знову були в Харкові, і він знову ж попросився в Бахмут. Прийшов до свого командування, і сказав: «Я хочу, хлопці гинуть, якщо ми зі своїми хлопцями не поїдемо на Бахмут, я перевожусь в іншу частину». І після виконання бойового завдання, вони виїжджали з Бахмута, зупинились і ворожий дрон наздогнав мою дитину 23 лютого 2023 року. Йому було 27 років», — розповідає мати загиблого Героя Павла Панфілова Вікторія Панфілова.
