Державний архів Івано-Франківської області оприлюднив світлини українського ілюстрованого літературного і популярно-наукового двотижневика "Наш Світ" за 1925 рік. Журнал виходив у місті Варшава, редактор — В. Островський. У статті під назвою "Гуцульщина" на першій сторінці можна побачити гуцулку Марію Кречунєк "Чукутиха", фото якої під назвою "Стара гуцулка" всього через шість років здобуде гран-прі на Міжнародній виставці в Парижі.
Народилася Марія Кречунєк 26 квітня 1836 року у селі Ясенів Горішній Верховинського району.
«Чукутиха була дуже вродлива. Навіть у 100 років... До останніх днів найгарніше в околиці одягалася. На голові закручувала кучері, прикрашала зачіску живими квітами. Мала прекрасний голос. І до того всього — феноменальну пам'ять. Весілля на Гуцульщині гуляли три дні. То могла три доби співати пісень, і ні одна не повторювалася», — каже дослідник Іван Зеленчук із Верховини, якому вдалося віднайти онуків і правнуків Чукутихи.
Про героїню фото відомо також, що вона прізвисько своє перейняла від чоловіка — Йосипа Полєка, якого кликали Чукут, що означало для гуцулів "замкнений у собі", "скритний".
Марія заробляла на життя піснями на весіллях. Переповідають, що могла три доби співати пісні та жодного разу не повторитися.
У 1925-ому Чукутиху із люлькою сфотографував військовий фотограф Микола Сеньковський. Походив із Полтавщини, але цікавився гуцулами і одним із перших зробив серію фотографій про їхній побут та обряди. Відкрив у Коломиї фотомайстерню, виготовляв листівки із краєвидами Карпат, фотографував місцеві села. Свої роботи поширював у Європі. Світлина "Стара гуцулка" належить до збірки фотографій із назвою "Гуцульські типи".
Померла Марія Кречунєк у першій половині 1930-их, у Верхньому Ясенові збереглась її могила (відповідно до статті сайту "Локальна історія").
Також у цьому журналі є цікаві світлини "Краєвиду", "Молодої гуцулки", "Гуцульського похорону" тощо.
З іншими статтями та випусками журналу "Наш Світ" можна ознайомитися в читальному залі Державного архіву Івано-Франківської області. Пошуковий номер цього двотижневика H-34. На зберіганні в архіві знаходяться три випуски за 1925 та 1935 роки. Загалом у фондах архіву на зберіганні є майже 28 тисяч номерів найрізноманітніших журналів.