Сила слова і духу блаженнішого Любомира Гузара слугує людям підтримкою та орієнтиром у щоденному житті У Декреті проголошення зазначено, що упродовж шести років від переставлення до вічності світлої пам’яті блаженнішого Любомира Гузара, сила його слова і духу слугує людям підтримкою та орієнтиром у щоденному житті, особливо під час цієї страшної війни, інформують "Вікна" з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
31 травня 2017 року патріарх Любомир спочив у Господі в м. Києві і 5 червня його тіло було поховане в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового.
«Відтоді Божий люд розпочав виявляти особливу духовну шану стосовно особи Любомира Гузара, не так молячись за його упокій, як просячи в нього заступництва, засвідчуючи славу його святості через численні записи в книгах пам’яті, встановлених біля його гробу. Ці записи вказують на отримані знаки, ласки та оздоровлення», — зазначив Блаженніший Святослав у Декреті.
Розслідування щодо беатифікації та канонізації блаженнішого Любомира розпочато з огляду на численні звернення поодиноких людей та спільнот вірних, а також з огляду на присутність серед численної частини божого люду спонтанної слави святості, що спонукає християн до молитви за посередництвом світлої пам’яті Любомира Гузара.
Заявником цієї справи з уряду (exofficio) є Київська архиєпархія Української греко-католицької церкви.
Постулятором у справі беатифікації та канонізації блаженнішого Любомира блаженніший Святослав окремим декретом іменував отця Павла Локотя.
