«Мені хотілося б залишити тут філіал. Але як буде — подивимося», — каже Дмитро Штеренберг За словами співвласника і директора ТОВ «Олвуд» Дмитра Штеренберга, виробництво працювало з 2008 року у місті Дергачі Харківської області. Це 20 км від кордону з рф, тож виробничі потужності компанії опинилися під ударом у перші дні повномасштабного вторгнення. Підприємство у Дергачах зруйноване на 70-80%: з 12 приміщень вціліли лише три, тому працювати там зараз неможливо.
Переїзд підприємство почало з середини 2022 року, а у Калуші розпочали роботу рівно рік тому — з 1 березня 2023 року, інформують "Вікна".
«Вийшло так, що влучання було саме у виробничі приміщення, тому вдалося вивезти приблизно 20% обладнання. Тому близько 90% обладнання у Калуші є новим», — розповів директор компанії.
Підприємство виробляє внутрішні міжкімнатні двері під торговою маркою «Папа Карло». До повномасштабного вторгнення «Олвуд» виробляв 8-10 тисяч дверей на місяць, а у Калуші планують виробляти 5 тисяч. Зараз завантаженість становить 70-80%.
Половину дверей продають в Україні. Вартість становить від 6 до 15-17 тис. гривень залежно від моделі. Другу половину експортують, в основному у Північну Америку. Двері на експорт мають трохи інші параметри: їх вимріють у дюймах і футах.
Чому ТОВ «Олвуд» вирішило релокувати свій бізнес саме у Калуш? Як пояснив Дмитра Штеренберг, у компанії були специфічні вимоги до приміщення:
«Три місяці особисто цим питанням займався, знайшли по західній Україні 5-7 місць. По-перше, тут приміщення нам підійшло найбільше, по-друге, сподобалося, як нас прийняла місцева влада».
«Олвуд» також приглядався до приміщень в Хмельницькому, Львові, Луцьку, Тернополі і Вінниці.
На виробництвах ТОВ «Олвуд» на Харківщині працювали майже 300 людей, зараз у Калуші є 106 працівників. Половина — з Харкова, решту — місцеві.
Одна з основних проблем компанії — кадрова.
«Дуже великі проблеми з кадрами. І не лише у нашого підприємства. По-перше, відсутність загалом; по-друге, відсутність кваліфікованих кадрів. У нас лише офіційна робота, а мобілізація працевлаштуванню не сприяє. Приходять, питають, чи офіційно, і половина зразу йдуть геть. Темп роботи високий, середній рівень зарплати — 25-27 тис. гривень «на руки». Підприємство досить велике і має статус критично важливого, оскільки багато продукції йде на експорт. Але забронювати можна лише до 50% працівників. Тому у нас багато відкритих вакансій. Хтось не хоче в такому режимі працювати, хтось боїться ТЦК, комусь не вистачає кваліфікації», — розповів директор підприємства.
Чи залишиться ТОВ «Олвуд» у Калуші після завершення війни — невідомо. За словами Дмитра Штеренберга, розташування у Калуші є дуже вигідним, оскільки частину сировини імпортують, а місто близьке до кордонів і це дає логістичні переваги. Однак невідомо, як буде з робітниками: після війни кордони для чоловіків відкриються, і, вірогідно, вони виїжджатимуть на роботу за кордон.
«Мені хотілося б залишити тут філіал. Але як буде — подивимося», — сказав він.
Довідка. Загалом в Калуську громаду переїхали близько трьох десятків підприємств, в основному — з Харківщини. У 2022 році релоковані підприємства перерахували до бюджету Калуської громади 300 тис. гривень податків, а у 2023 році — близько 10 млн гривень, у тому числі 8 млн гривень податку з доходів фізичних осіб. Калуська влада розраховує, що цього року надходження у бюджет громади від таких підприємств зростуть вдвічі.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
