Тараса Білогана поховали 29 лютого 2024 року на Алеї Слави міського кладовища Герой народився 7 лютого 1990 року в селі Долиняни на Рогатинщині. Згодом батьки переїхали до Калуша, тож у перший клас Тарас пішов у школу №10. Навчався у Львівському професійно-технічному училищі №34, йдеться в офіційному повідомленні.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Тарас працював у Микуличині. Проте повернувся до Калуша, щоб стати на захист України.
У вересні 2022 року воїн отримав поранення на Херсонщині. Після чергової контузії Захисник проходив лікування в госпіталі міста Умань, де познайомився зі своєю дружиною Анною.
Солдат Тарас Білоган служив старшим навідником протитанкового взводу механізованого батальйону. Вірно ніс службу, був відданий військовій присязі.
Зі слів побратимів, ризикуючи власним життям, завжди до останнього був на бойових позиціях.
За півтора року Герой захищав Україну на різних напрямках: Донецькому, Херсонському та Запорізькому. На превеликий жаль, помер у лікарні Запоріжжя 22 лютого цього року.
"Щирі співчуття рідним і близьким Воїна. Дякуємо нашому Захисникові за любов до рідної землі, за вірність українському народові. Калуська громада низько схиляє голови у скорботі і молитві. Вічна пам’ять і слава Героєві Тарасу Білогану", — йдеться в співчутті від імені Калуської громади.
Тараса Білогана поховали 29 лютого 2024 року на Алеї Слави міського кладовища.
