Часто люди згадують про війну тільки тоді, коли привозять тіла загиблих Героїв, — каже штурмовик «Вікна» поспілкувалися з Олегом Хариком, який приїхав на реабілітаційне лікування.
Народився 17 липня 1987 року в селі Перевозець нині Войнилівської громади на Івано-Франківщині, де закінчив місцеву школу. Згодом вступив до Калуського вищого професійного училища №7, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів.
З 2005 по 2006 роки проходив службу у Збройних Силах України — в 10 окремому батальйоні охорони та обслуговування у Львові. До початку повномасштабного вторгнення 16 років працював у пожежній частині рятувальником.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів 20 березня 2022 року Олег Харик став до лав ЗСУ. На військові навчання потрапив до коломийської «десятки», де отримав хороші знання і якісну підготовку. Починав з розвідки, а відтак Олега Харика перевели у 2 роту 108 батальйону, де й став штурмовиком. Боєць пройшов гарячі точки Берестового, Спірного, Макіївки.
Олег Харик розповів, що на передовій жили з хлопцями у приватному будинку, іноді в — закинутій будівлі чи під наглядом господаря або господині.
«Іноді ми за світло і за комунальні послуги платимо. Як у всіх, облаштована їдальня, буває, що в місто поїдемо в магазин чи на «Нову пошту» щось забрати», — ділиться штурмовик.
Коли ситуація спокійна, то хлопці відпочивають, набираються сил, адже ніхто не знає, коли буде чергове бойове завдання.
«Бувало, командир казав: «Готуйтеся, через дві години на вихід. Ми готуємося, одягаємося і йдемо в бій», — спокійно каже боєць.
Ризик на фронті завжди існує. Небезпека полягає не в тому, щоб йти вперед, а відступити. Як свідчить досвід, помирає той, хто втікає, — підсумовує Олег Харик.
Боєць впевнений: емоція страху на війні потрібна. Також важливо, щоб були поруч надійні побратими.
«Я теж боюся небезпеки, проте був період, коли не боявся. Але коли зникає страх, то зникає інстинкт самозбереження. Якщо ти цілеспрямований і біля тебе хоча б двоє людей, то будь-який окоп можна відбити, хоч ворогів буде і 30», — переконаний штурмовик.
Часто може виникати страх, якщо бій довго затягується.
«Буває, що сидимо і все довго тягнеться, наприклад, ніч не спимо, руки трусяться, деморалізація. Ти не розумієш, що робиться. А за півтори години разом з хлопцями на адреналіні можна захопити три ворожі позиції», — ділиться військовослужбовець.
Найважче для бійця — це бачити смерті побратимів, адже під час війни зріднюєшся з людьми, які стають найкращими друзями. З цією жорстокою реальністю війни важко миритися.
Зараз воїнам не вистачає тільки зброї. Усього решту вистачає, адже волонтери стараються допомагати всім, чим можуть.
«Не вистачає дронів, мавіків, деяких боєкомплектів. Немає проблеми з гранатами чи автоматами, боєкомплектів до автоматів небагато, але теж вистачає. Дрони багато вирішують, вони ведуть, літають, розвідуючи обстановку», — ділиться Олег Харик.
За старанність, професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків та проявлену мужність під час виконання бойового завдання солдат Олег Харик був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Хоробрих» №2939 від 09.12.2023 року.
Довідка. Нагрудним знаком «Хрест хоробрих» нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України за героїчний вчинок, пов’язаний із ризиком для життя (здоров’я) під час участі у бойових діях об’єднаних, антитерористичних операцій, а також операціях із підтримання миру та безпеки, ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, інших надзвичайних ситуацій.
Нагрудним знаком можуть нагороджуватися повторно, причому загальна кількість нагороджень не має перевищувати трьох разів. У разі повторного нагородження особі вручається металеве зображення із бронзи «Гілка дубового листя», яке розміщується на стрічці нагрудного знака.
Важливо, щоб цивільні не забували, якою ціною дається мирне життя, як виборюється кожен сантиметр землі, — каже штурмовик. Адже часто люди згадують про війну тільки тоді, коли привозять тіла загиблих Героїв.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер