Вічна пам’ять і шана Героям! Стало відомо, що зниклий безвісти військовий Соломон Любомир Миронович із села Сваричів загинув, інформують "Вікна" з посиланням на Рожнятівську селищну раду.
Солдат Любомир Соломон, 1977 року народження, став на захист України та служив у ЗСУ оператором 2 відділення коригування артилерійського вогню.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, Любомир Соломон загинув 4 серпня 2023 року в районі н.п. Чернещина Ізюмського району Харковської області.
"Полеглий воїн назавжди залишиться для нас вірним сином українського народу. Ми ніколи не забудемо його подвиг! Висловлюємо співчуття рідним та близьким Любомира. Нехай душа загиблого воїна знайде вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне. Вічна пам’ять і слава Герою!", — йдеться у повідомленні Рожнятівської селищної ради.
Морський піхотинець Віктор Архитко з квітня 2022 року вважався зниклим безвісти, 1 березня 2024 року смерть воїна підтвердили за допомогою експертизи ДНК, повідомили у Рогатинській територіальній громаді.
"З перших днів повномаштабної Віктор періодично телефонував та писав до рідних: « …ми живі, Маріуполь наш, скажи усім, що я воюю…». 2 березня 2022 року був останній відеозв’язок рідних з Віктором, де він сказав усім не плакати, що все добре… вони стоять і вистоять… 17 квітня родина отримала звістку від побратимів, що бригада, у котрій був і Віктор, потрапила у полон до ворога… Скільки переглянуто найріднішими відео, фото з надією побачити свою людину… Як боляче було шукати схожість в кожному полоненому і плекати віру, що це він, саме їх Вітя. Проте недавній телефонний дзвінок перевернув з ніг на голову все у родині. Збіг ДНК з батьком підтвердився на 99,9%", — йдеться в повідомленні.
Архитко Віктор Іванович народився 2 грудня 1976 року в м. Ланівці Тернопільської області. У 1980 разом з батьками переїхав в Рогатин. Після закінчення міської ЗОШ №2 навчався у Рогатинському аграрному коледжі, згодом продовжив навчання у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту. У 1994 році пройшов строкову службу в танкових військах. Весь свій трудовий шлях пов’язав із залізницею. Працював у Ходорівській дистанції колії ПЧ-18.
У 2006 році Віктор створює сім’ю, в якій народилося троє дітей — сини Володимир, Василь, дочка Вікторія.
Старший сержант Архитко Віктор завжди йшов за покликом свого серця. У 2016 році, коли ворог вже нахабно панував на Сході нашої країни, Віктор вирішує стати на захист Батьківщини і підписує контракт. Обирає морську піхоту. Захищаючи Маріуполь, отримує перелом ключиці та кульові поранення в ноги. Далі довготривале лікування. Мріючи стати офіцером, для здобуття вищої освіти у 2017 році захисник вступає у Бережанський агротехнічний інститут. Проте серцем — разом з побратимами на полі бою. Тож Віктор знову, 27 квітня 2020 року призваний на службу. І хоч навколо гримить війна він будує плани на майбутнє, знаходить людину, з якою хоче бути щасливим, мріє, що скоро все закінчиться, приїде і вони одружаться — матиме щастя, про яке так мріяв…
24 лютого 2022 року ворог нахабно вдерся в Україну й морські піхотинці серед перших стали на захист країни у Маріуполі. Головний сержант-командир гармати розрахунку самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Віктор Архитко загинув 12 квітня 2022 року у Маріуполі Донецької області. Смерть Воїна підтвердили лише 1 березня 2024 року.
Без найріднішої людини залишились мати і батько, діти Володимир, Вікторія та Василь, брат, сестра, племінники та кохана Вікторія.
Прибуття траурного кортежу із загиблим до міста Рогатина очікується сьогодні, 8 березня о 12:00. Колона з тілом Героя рухатиметься зі сторони Івано-Франківська. На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання. Згодом траурна колона вирушить до села Верхня Липиця.
Парастас за загиблим воїном буде відслужено відразу після прибуття кортежу у рідне село. Чин похорону відбудеться у суботу, 9 березня о 13:00.
