«Наше село невеличке, тут є близько 40 хат, де живуть біля 150 людей. Колись тут було майже 300 будинків, жили поважні та заможні господарі. Та географічно Болохів розташований дуже близько до лісу. І в 1940-1950-ті роки тут проводилися активні дії проти радянських окупантів. Коли сюди вдерлися вороги, то село спалили, людей депортували. Більшість — в Одеську область. Ті люди, яким вдалося повернутися, та їхні нащадки зараз і живуть в Болохові», – розповідає адміністратор парафії та засновник катехитичної школи отець Андрій Сімків.
У селі є невеличка 145-річна церква. За часів атеїстичної радянщини церква була закрита. Тут зробили склад церковних речей, які звозили з усіх храмів колишнього Калуського району. Ще й недалеко біля церкви багато з тих речей палили. Коли церкву відкрили, то люди вже й не знали, що є з сільського храму, а що — з інших. Але, на щастя, вдалося відтворити старовинний болохівський іконостас. І 17 березня цього року в селі за участі Єпископа помічника Івано-Франківської Архієпархії Владики Миколи Семенишина відбудеться його посвячення, повідомляє "Нова Зоря"
Саме при церкві й засновано недільну школу. Адже люди в селі, за словами отця Андрія, побожні, самі приходять до храму і приводять дітей. Для них вирішили створити недільну школу.
«Ми не мали де займатися, бо в селі нема ані школи, ані клубу, діти відвідують навчальний заклад у селі Завадка, — продовжує отець Андрій. — Отож ми почали займатися просто в приміщенні церкви. Я вирішив, що треба збудувати невеличке приміщення для діток. І не лише для недільної школи, а й загалом для дитячого дозвілля».
Парафії та священнику вдалося отримати кошти на конкурсі міні грантів від однієї з місцевих аграрних компаній. За ці гроші спорудили невеличке приміщення, яке назвали хатинка «Болохівських Ангелят». Зараз у школі є дві групи учнів. Це 30 дітей віком від 7 до 13 років. Молодшою опікується катехитка пані Юлія Дякун, медсестра за фахом, дуже побожна та ініціативна парафіянка. Зараз вона закінчує навчатися на катехитку і працює з дітками. Старшою групою займається отець Андрій Сімків, який є і директором закладу. Молодша група навчається перед Літургією, а старша — після.
Навчання для дітей проводиться раз у тиждень за новою програмою, розробленою Патріаршою Катехитичною Комісією. Заняття відбуваються у формі уроків з використанням мультимедійного обладнання та залучення дітей до пізнавальних ігор. У дітей є спеціальні зошити, наприкінці кожного заняття вони отримують та виконують домашні завдання. Влітку у хатинці «Болохівських Ангелят» проводяться кілька табірних змін «Веселі канікули з Богом».
Окрім навчання, діти з Болохова подорожують, беруть участь у прощах, підтримують різні ініціативи соціального служіння та допомагають армії. Саме діти недільної школи «Болохівські Ангелята» одні з перших почали плести вервички для українських воїнів. А вагомим досягненням недільної школи, за словами отця Андрія, є перемога на Архієпархіальному рівні, та почесне 2-ге місце, зайняте на Всецерковному рівні інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», яке діти з Болохова вибороли у Львові в 2023-му році. Там вони гідно представили Івано-Франківську Архієпархію у старшій віковій категорії. За це отець Андрій також вдячний батькам дітей, які усіляко заохочують відвідини храму, допомагають катехитці та священникові.
Також у хатинці «Болохівських Ангелят» щосуботи збираються 17 учасників спільноти «Українська молодь – Христові». До речі, багато учасників спільноти закінчили недільну школу і зараз є добрими аніматорами для молодших під час літніх таборів.
Навчання катехизи проводять і для дорослих. Зокрема людям пояснюють певні моменти про Святу Літургію, будову храму, принципи східного іконопису, Святі Тайни та інші теми християнського життя. У планах отця Андрія – зробити біля хатинки «Болохівських Ангелят» відпочинкову зону зі спортивним майданчиком, футбольним полем, гойдалками, турніками.
«Болохів – моя перша парафія, я тут служу 10 років, — продовжує священник. — Я народився, виріс та навчався у Калуші, був учасником вівтарної дружини при храмі Архистратига Михаїла, навчався у семінарії. Моє захоплення — музика, закінчив музичну школу, граю на фортепіано. А ще я звукорежисер. З Божою допомогою все поєдную».
При храмі є ще й братство, сестринство, вівтарна дружина, а також молитовні спільноти «Матері в молитві», «Апостольство молитви», спільнота соціального служіння «Джерело любові». Словом, село маленьке, а справи — великі.