Zaxid.net надіслав запит у Яремчанську міську раду та Івано-Франківську обласну адміністрацію, щоб з’ясувати, чи планують вони демонтаж цього меморіалу. Відповідь більше ніж здивувала.
Як пише у довідці про військовий меморіал у Яремчі, він водночас є пам’ятником і військовим цвинтарем — братською могилою. Його встановили 12 грудня 1967 року. Скульптором є Василь Бородай, автор столичних монументів «Батьківщина-мати» та «Засновники Києва». За пам’ятник ковпаківцям авторів нагородили золотою медаллю.
З історії відомо, що влітку 1943 року в околицях Яремча діяли радянські партизани Сумського з’єднання Сидора Ковпака, які воювали з нацистами. Вони зазнали великих втрат у бою під Делятином. У братській могилі в центрі Яремча поховали 93 партизанів-ковпаківців та 565 солдатів та офіцерів Червоної Армії. У міськраді повідомили, що 659 останків належать офіцерам, солдатам Червоної армії і партизанам, а ще 97 — невідомим особам.
«Центром композиції є динамічна п’ятиметрова постать партизана з піднятим у руці автоматом, який закриває собою прохід в гори. За монументом — братська могила партизанів і воїнів-визволителів, складена з чорних гранітних плит, які утворюють трикутник. У 1946 році тут перепоховали Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва», — дає такий опис Вікіпедія.
Меморіальна таблиця Руднєву, якого пізніше перепоховали у братській могилі (фото Вікімапія)
Про Семена Руднєва треба знати, що в часи Української революції він воював проти петлюрівців. А під час Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з’єднання під проводом Ковпака був комісаром і брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА. Він чітко писав: «Націоналісти — наші вороги».
Після Революції Гідності в Україні масово почали декомунізовувати весь суспільний простір: перейменовувати вулиці, демонтувати пам’ятники Лєніну та іншим діячам, переносити братські могили, в яких часто лежали на лише загиблі у Другій світовій війні, а й були пізніші підхоронення енкаведистів, які воювали з упівцями.
Львівщина у кінці 2023 року прозвітувала, що знесла всі пам’ятники радянським воїнам і стала першою в Україні областю, яка очистилася від окупаційних маркерів. Тим часом містечко на Івано-Франківщині не поспішало демонтовувати монумент радянським визволителям. Громадськість міста часто влаштовувала пікети з вимогою знести його, але міська рада пояснювала свою бездіяльність його приналежністю до пам’яток історії та монументального мистецтва.
Акція 24 серпня 2023 року за знесення пам’ятника окупантам (фото Yaremche_live)
«У листопаді 2022 року виконавчий комітет Яремчанської міської ради звертався до начальника управління культури, національностей та релігії [ОВА] Володимира Федорака щодо можливості демонтажу пам’ятника і отримав відповідь про заборону вчиняти дії щодо знесення, змінювання, заміни, переміщення на інші місця», — зазначено у відповіді міськради Яремча на інформаційний запит.
В Івано-Франківській ОВА кивають ще вище — на Міністерство культури та інформаційної політики України. В обласній адміністрації повідомили, що в кінці 2023 року скерували на розгляд перелік об’єктів, які є символікою тоталітарного режиму, для перегляду пам’яткоохоронного статусу.
А ще раніше, у березні 2023, міністерство дало роз’яснення, за яким меморіали Другої світової не підлягають демонтажу.
«Пам’ятники, які увічнюють перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, не підлягають демонтажу та перенесенню на інші місця. … Питання, пов’язані з ексгумацією останків учасників Другої світової війни, повинні вирішуватись після завершення нинішніх бойових дій», — зазначено у роз’ясненні міністерства культури, яке ОДА «довела до відома всіх органів місцевого самоврядування».
Виникає дивна колізія. У Львові та інших містах пам’ятники радянським солдатам демонтовують, останки ексгумовують та перепоховують на кладовищах, а в Яремчі це заборонили робити.
Тим часом у лютому 2024 року на нараді за участі міської, обласної влади Яремча та громадськості вирішили провести пошукові роботи біля пам’ятника ковпаківцям, щоб з’ясувати, чи справді там є останки визволителів.