Олексій Петрачков — молодший сержант 109 окремого гірсько-штурмового батальйону легендарної 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Народився 7 квітня 1989 року в селі Светилівка Амурської області, йдеться в проєкті "Спогади крізь віки", інформують "Вікна".
У 1997 році разом з мамою повернувся на її малу батьківщину у село Шевченкове Вигодської громади. З дитинства мав загострене почуття справедливості, що, мабуть, і спонукало захищати нашу державу на сході України під час Антитерористичної операції.
У 2015 році на залізничному вокзалі в Києві і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Аллою — чоловік їхав на передову. Це було кохання з першого погляду. Пара одружилася 28 липня 2017 року. Проживала в місті Олександрія на Кіровоградщині.
22 травня 2020 року народилась донечка Жасмін. Олексій дуже любив свою сім'ю. Був турботливим і надійним чоловіком, дбайливим батьком, хорошим сином, розповідає Алла. Завжди вмів вислухати та підтримати, мав добру світлу і відкриту душу та сильний характер.
З початком російської агресії чоловік не вагаючись знову став на захист країни. 16 червня 2022 року був призваний на військову службу Надвірнянським районним територіальним центром комплектування і соціальної підтримки. Служив командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки другої гірсько-штурмової роти військової частини А-3892.
Брав активну участь у боях на Донеччині. Всі хто знав Олексія згадують його як відповідального і надійного побратима, завжди готового підставити плече, вправного і мужнього воїна. Його відданість батьківщині та щира любов до рідної землі були безмежними.
Загинув боєць 17 жовтня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу під час бойових дій з формуваннями російської федерації поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області.
Йому назавжди 35. Свій останній спочинок віднайшов на військовому кладовищі міста Олександрія. За особисту мужність, виявлену у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
"Олексій любив життя, завжди думав про майбутнє. Обіцяв повернутися з перемогою. В його очах були сміливість, мужність, рішучість та впевненість. Завжди рвався у бій першим, але при цьому зберігав холодний розум — справжній герой для нас. Він живий, ми його досі чекаємо і дуже любимо", — каже дружина Алла.