ВІКНА 22 роки поруч!

Штурмовик Роман Янків з Верхнього Струтиня завжди заряджав позитивом (Відео)

21 листопада 2023 року боєць останній раз телефонував мамі казав, щоб вона йому не телефонувала, оскільки зв'язку не буде. Просив не хвилюватися, обіцяв зателефонувати сам при першій можливості. Але вже 23 листопада мама отримала повідомлення про його смерть.
Переглядів: 3468
21 листопада 2023 року боєць останній раз телефонував мамі

Роман Янків — навідник 3-го штурмового відділення військової частини А4640. Народився 21 лютого 1972 року в селі Верхній Струтинь Рожнятівської громади, що в Калуському районі  на Івано-Франківщині.

Був старшою дитиною в багатодітній сім'ї. Навчався у місцевій сільській школі. Завжди допомагав матері по господарству, доглядав молодших братів та сестер, був оптимістом, йдеться в проєкті "Спогади крізь віки", інформують "Вікна".

Сестра Надія розповідає, що Роман був хорошим братом, який завжди допомагав. Був працьовитим, думав в першу чергу про когось, а не про себе. Любив жартувати, завжди був привітним та добрим.

Після закінчення дев'ятого класу вступив у професійно-технічне училище, що в Меденичах на Львівщині. Здобув середню спеціальну освіту за спеціальністю «Токар-тракторист». Після проходження практики проходив службу в армії в Луганську. Під час проходження служби одружився з дівчиною Тетяною.

У 1993 році в подружжя народився син Ігор. Сімейне життя, на жаль, не склалося. Тож Роман повернувся додому в рідне село. Їздив на заробітки за кордон.

Після початку повномасштабного вторгнення 14 червня 2023 року Роман Янків був мобілізований. Проходив навчання в Кам'янці-Подільському, звідки був направлений на Лиман, згодом під Авдіївку. Боєць мужньо захищав свою батьківщину від ворога, який підступно увірвався на наші території.

Побратим з позивним «Хаос» ділиться спогадами:

«Роман був мужнім дядьком, але війна, на жаль, забирає найкращих синів, братів і чоловіків. Ми познайомились, коли проходили навчання. Роман був добрим, веселим, компанійським, багато посміхався, заряджав позитивом».

Побратим Володимир Прятка пригадує:

«Роман був життєрадісним і добродушним. Ми разом проходили навчання. Пізніше нас направили в різні напрямки, не було з ним зв'язку. Вже потім дізнався про його смерть».

21 листопада 2023 року останній раз телефонував мамі казав, щоб вона йому не телефонувала, оскільки зв'язку не буде. Просив не хвилюватися, обіцяв зателефонувати сам при першій можливості. Але вже 23 листопада мама отримала повідомлення про його смерть.

23 листопада Роман Янків героїчно загинув під час виконання бойових завдань у районі населеного пункту Авдіївка, що на Донеччині. Під час наступальних дій при зіткненні з ворогом в результаті артилерійсько-мінометного обстрілу отримав поранення, не сумісні з життям.

28 листопада Роман назавжди повернувся додому. Похоронили Героя 29 листопада 2023 року на кладовищі в рідному селі Верхньому Струтині.

Побратим  і друг Андрій Тютюнник зі смутком говорить:

«Разом проходили навчання. З ним приємно було служити, чудовий друг,багато сміявся, любив жартувати. Мав проблеми з ногою та ніколи не жалівся, не хотів, щоб відправили додому. Останнього разу, коли з ним розмовляв, то Роман казав, що десь не так далеко від мене. Про його смерть повідомили вже друзі».