"Іван Франко був одним із перших чоловіків-феміністів", — наукова співробітниця Дарія Ониськів (Фото)

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася бесіда про роль Івана Франка у творчому становленні жінок-письменниць. Лектором заходу виступила наукова співробітниця музею-оселі Івана Франка Дарія Ониськів. Серед запрошених гостей були калуські «союзянки» та слухачі Університету Третього віку.
Переглядів: 870
За словами Дарії Ониськів, Франко підтримував український феміністичний рух. Фото: Калуська міська рада, Ірина Борачок

За словами директора музейно-виставкового центру Олега Відливаного, час для заходу обрали не випадково, адже днями 85 років могла б відсвяткувати представниця родини Франків, уродженка Підгірок, відома українська науковиця Оксана Франко, інформують «Вікна».

У підготовці бесіди Дарія Ониськів використала матеріали із фондів музею-оселі родини Франка, громадського архіву Калуської міської філії «Союз українок», досліджень франкознавців з інтернет-джерел.

Наукова співробітниця розповіла, що Івана Франка називають одним із перших чоловіків-феміністів. Так, на той час галицьке суспільство було консервативним і радикальним, проте Франко не був його типовим представником. Зокрема, в анотації до книги «Жіноча неволя в руських піснях народних» Каменяр порушив питання прав чоловіків та жінок.

«Він вважав жінок рівними собі та поважав їхнє право на вільну поведінку в суспільстві, підтримував боротьбу жінок за рівність виборчого права. У Франка було своє бачення емансипованої жінки, яка має працювати над собою. Для нього важливо, щоб жінка сама творила свою долю та долю інших, щоб її праця приносила плоди для майбутнього», — зазначила Дарія Ониськів

Іван Франко мав вплив на творчість багатьох письменниць, зокрема, таких, як: Наталія Кобринська, Ольга Рошкевич, Уляна Кравченко, Климентина Попович, Євгенія Бохенська, Ольга Дучимінська. Постійна допомога, увага і навчання Франка були для цих письменниць великою школою, що плідно позначилося на формуванні їхнього світогляду, поглядів та громадській та письменницькій діяльності.

Велич Франкового духу добре розуміла Ольга Рошкевич. Франко в її оцінці — могутня та сильна постать, здатна змінити та вплинути на долі інших людей.

Як відомо, Франко любив збирати пісні, вивчати обряди. До цього заохочував своїх дітей, знайомих жінок-письменниць, зокрема, і своє перше кохання, відому перекладачку, збирачку фольклору Ольгу Рошкевич. Жінка описала весільний обряд свого села Лолина на Долинщині, і саме Каменяр написав вітальне слово до її збірки, яка побачила світ у Кракові. А ще керував її літературною та перекладацькою працею.

Клементина Попович підтримувала дружні відносини з Франком та Наталією Кобринською і залишила про них спогади. Дружба Климентини з Каменярем тривала майже 20 років. Перший лист авторка підписала екзотичним псевдонімом «Зулейка». Франко писав, що у Клементини безперечний талант, поетична сила слова, високий політ фантазії. Всього збереглося 26 листів Івана Франка до Клементини. З листів помітно, з якою доброзичливістю він пише про розвиток таланту поетеси. До речі, всіх творчих жінок, які підтримували зв'язок з Франком, автор не зобов’язував до писання віршів.

«Коли це справді для вас панщина, то я не хочу вас до неї силувати й раджу вам краще закинути все, ніж робити з примусу», — писав Каменяр.

Акцентувала Дарія Ониськів і на виході першого в Україні феміністичного альманаху «Перший вінок», виданий у 1887 році у Львові коштом і стараннями Наталії Кобринської й Олени Пчілки. Дружина Івана Франка Ольга Хоружинська розмістила у виданні свою розвідку «Карпатські бойки» і їх родинне життя». Це об'ємна книга (464 сторінки), де поміщено близько 50 оригінальних і наукових праць виключно жінок України. Зокрема, Ольги Кобринської, Олени Пчілки, Лесі України, Уляни Кравченко, Клементини Попович, Чайки Дністрової (Костянтини Малицької), Анни Павлик.