Вічна пам’ять! Сумну звістку повідомили на сайті Прикарпатського університету, інформують "Вікна".
"Ігор Рафаїлович був не лише великим ученим і видатним політиком, але й надзвичайною особистістю, яка завжди була готова допомогти, підтримати та порадити. Щирі співчуття рідним, близьким, колегам та учням. Нехай пам’ять та добра згадка про нього залишиться назавжди серед нас. Вічна пам’ять!", — ідеться у повідомленні.
Довідка.
Професор Ігор Юхновський народився 1 вересня 1925 року в с. Княгинино Рівненської області.
У 1951 році закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Львівського держуніверситету імені І. Франка і в цьому ж році був прийнятий в аспірантуру при кафедрі теоретичної фізики. У 1954 році успішно закінчивши аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему "Бінарна функція розподілу систем взаємодіючих частинок".
Після закінчення аспірантури працював в.о. доцента кафедри теоретичної фізики, а з 1955 по 1959 рр. — доцент цієї ж кафедри. У 1959 році обраний за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою теоретичної фізики, у 1965 року — переобраний на цю ж посаду.
У травні 1965 році Ігор Юхновський успішно захистив докторську дисертацію на тему "Статистична теорія рівноважних систем заряджених частинок". У травні 1966 року був затверджений ВАКом у званні доктора фізико-математичних наук.
У 1972 році його було обрано членом-кореспондентом, а у 1982 році — дійсним членом Академії наук України. У 1986 році за цикл робіт "Математичні методи дослідження систем з спонтанно порушеною симетрією" йому було присуджено премію Академії наук України імені М. М. Крилова.
У 1969 році професор очолив створений у Львові за його ініціативи відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. На його основі у 1990 році засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України.
Протягом 1990-1998 рр. очолював Західний науковий центр НАН України. Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні Ігор Юхновський у 1996 році заснував Фонд підтримки науки.
У 1990 році був обраний депутатом Верховної Ради України. У 1990-1993 рр. був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України.
1992-1993 рр. — працював на посаді Першого віце-прем’єр міністра України. У 1994 році вдруге був обраний депутатом Верховної Ради України. В 1998 році був втретє обраний народним депутатом України. Впродовж грудня 1999-березня 2002 року — був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України.
У 2002 році вчетверте обраний до Верховної Ради України. Був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
У червні 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України Ігоря. Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам’яті — центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.
Нагороди: звання Герой України з врученням ордена Держави (2005); орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009); орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2001); орден "За заслуги" I ст. (2000); Почесна відзнака Президента України (1995); кавалер орденів СРСР "Знак пошани" (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ст. (1985); Відзнака Президента України — ювілейна медаль "25 років незалежності України" (2016); Орден Свободи (2016); Лауреат премії НАН України імені М. М. Боголюбова за цикл праць "Асимптотичні методи нелінійної механіки та статистичної фізики" (2018).
