Калушани мали можливість відчути наскільки успішно вдалося відтворити науковцям та студентам адаптації відомих ікон У коментарі «Вікнам» кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри «Дизайну і теорії мистецтва» Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Надія Бабій зазначила, що представляє разом зі своєю колегою-науковицею Іриною Чмелик університетський проєкт під назвою «Центр дослідження стратегій і універсального дизайну».
За її словами, одним з аспектів досліджень їхньої кафедри є проблема людей зі сліпотою або слабозрячих. Тому понад три роки науковці разом зі студентами займаються проблемами доступності мистецтва і культури для людей зі сліпотою або з різними формами інвалідності по зору. Так, були розроблені своєрідні технології у вигляді специфічних рельєфів для того, щоб люди з інвалідністю могли пізнати та відчути культурний спадок. Адже в умовах війни культура є стратегічною метою нашого ворога, і, не пізнаючи її, людина втрачає своє коріння.
Спосіб перетворення звичайних зображень у картини для незрячих називається тифлографікою. Це поняття включає різноманітні технології. Найпопулярнішим є 3D-друк. Проте науковиці з Івано-Франківська представили тифлограми.
"Роботи створені на рельєфоутворюючому папері і потім просвічуються спеціальними променями — таким чином картинка "набухає". Людині, яка не має знань і не має досвіду спілкування зі сліпими людьми здається, що якщо просто обвести картинку контуром об'ємним, то картинка стане доступною. Проте це зовсім не так", — зазначила доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва Надія Бабій.
Кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Ірина Чмелик, яка займається перетворенням авангардних картин у картини для сліпих, додала, що такі твори легко надаються адаптації не за допомогою рельєфного друку, а завдяки індивідуальній творчій фантазії.
"Студенти самі обдумують, які матеріали використати, як це має відповідати пропорційності зображення, щоб об’єкт був впізнаваний. Власне, другий раз та сама картина іншим студентом буде створена трішки по-іншому. Важливо використання фактур різних матеріалів: каменю, дерева. Відчуття кольору чи значення кольору студенти теж пробують передати, десь використовують пластик, десь — тканину, камінь. Важливо передати ще і матеріальність предмета, які художник зобразив на плоскому полотні", — зазначила Ірина Чмелик.
Слабозорі та незрячі калушани мали можливість відчути, наскільки успішно вдалося відтворити науковцям та студентам адаптації відомих ікон та інших творів мистецтва. В майбутньому планується виготовити спеціальні каталоги та створити аудіосупроводи, щоб за допомогою QR-коду незрячі люди могли тактильно прочитати твори мистецтва.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
