Юрій Найко двічі отримав поранення: вперше — під Донецьким аеропортом, вдруге — під Вугледаром. Фото: скрін із відео Юрій Найко родом із Хмельниччини, у ЗСУ він з 2014 року. Військовий каже, що війна для нього розпочалася ще на Майдані. А ще пригадує, як з побратимами захищав Донецький аеропорт:
"Мій комбат був у полоні. Теж там моїх дев’ять розвідників було. Четверо підірвали себе гранатами — не хотіли здаватися в полон. Четверо потрапили в полон разом із командиром взводу".
9 жовтня 2015 року Юрій Найко був звільнений в запас, а через рік уже служив у 80 бригаді. Коли почалася повномасштабна війна, викликали у військкомат і відправили в 53 механізовану бригаду, потім він приєднався до "Айдару". Воював на Маріупольському напрямку, пізніше — під Вугледаром.
Юрій Найко двічі отримав поранення: вперше — під Донецьким аеропортом, вдруге — під Вугледаром. Переніс п’ять операцій. ВЛК визнало військового "обмежено придатним". Після цього його направили на службу в Івано-Франківський РТЦК.
"Люди бувають різні. Коли країна ввійшла в таке критичне становище, вони тікають за границю, багато сидять по санаторіях, у 50 років стали студентами. Та це смішно. Поженилися на інвалідах, поробили групи інвалідності, взяли бронь. До війни вони всі були спортсменами, а зараз подивіться на них. Я теж не народився військовим і не мав наміру ним бути, але ситуація швидко змінюється", — каже Юрій Найко.
