Засідання новоствореного краєзнавчого клубу планують проводити раз на тиждень Директор музейно-виставкового центру Олег Відливаний зазначив, що проєкт відкриття краєзнавчого клубу є цікавим експериментом. Якою буде його подальша, стане відомо через декілька місяців. Ініціатором ідеї став зберігач фондів музейно-виставкового центру Богдан Яневич, інформують «Вікна».
«Сьогодні хочемо створити майданчик-платформу, доєднати інших людей, щоб дослідження міста вийшло на інший рівень», — зазначив директор музейно-виставкового центру.
Богдан Яневич зазначив, що, працюючи в польських музеях, побачив різноманітну кількість історичних клубів, студій, секцій, де кожен — від маленького до найстаршого — знаходить собі заняття до душі. На його думку, калуські музеї теж могли б запозичити такий досвід, щоб стати досконалішими й цікавішими для людей. Також зберігач фондів музейно-виставкового центру представив проєкт макета калуського замку 1771-1772 років. До розробки ідеї долучилися калуські митці Ігор Бойкович, Мирослав Гаталевич та архітектор Олександр Бучацький.
Серед пріоритетних напрямків дослідження Калущини історик виділив: фортифікацію (калуського замку), солеваріння, археологію, туризм.
Старший науковий співробітник краєзнавчого музею Іван Тимів наголосив на потребах та проблемах музейно-виставкового центру: впорядкування документів, бібліотечного фонду, зацифрування, каталогізація. На думку науковця, певна секція краєзнавчого клубу могла б займатися цими питаннями.
Старша наукова співробітниця музею «Калуська в'язниця» Людмила Андрійчук висловила ідея написання колективної монографії з історії міста.
«Ідея чудова, але як реалізувати? Потрібні творчі, молоді, наукові сили», — вважає Іван Тимів.
А ще частиною роботи однієї з секцій краєзнавчого клубу могла б стати практична візуалізація ідеї студентів Фахового коледжу культури і мистецтв міста Калуша. Як повідомляли «Вікна», студенти за допомогою комп’ютерної графіки розробили концепцію осучаснення етнографічного відділу краєзнавчого музею Калущини. Завдяки розробленим ескізам та цифровим технологіям відвідувачам музею буде цікавіше сприймати інформацію. А відсканувавши QR-код, з’явиться можливість переглянути окремі експонати, наприклад, гончарне коло, в роботі.
«Потрібно візуалізувати, описати на практиці все те, що бачите навколо себе. Все потребує додаткового підсилення», — додав старший науковий співробітник краєзнавчого музею.
До слова був запрошений і священник Федір Мороз, який схвально оцінив ідею створення краєзнавчого клубу.
«Цей клуб дасть поштовх в розвитку у справах музею з новими силами, з людьми можна зробити більше. Маємо ковід, війну, багато інших причин, щоб відкладати справу на майбутнє, бо зараз працюємо на перемогу. Але насправді ця праця прискорить перемогу, бо це наше минуле, яке ми вивчаємо, захищаємо і воно в ракурсі нашого майбутнього, яке прийде», — зазначив автор екосадиби «Стара хата».
Військовий капелан висловив занепокоєння станом старих кладовищ, зокрема, в селах, які в 90% випадків перебувають у занедбаному стані. Одним із завдань краєзнавчого клубу могла б стати мотивація сільських громад доглядати за старими кладовищами, які є частиною культурної спадщини.
Як відомо, священник для екосадиби «Стара хата» завдяки друзям, знайомим та парафіянам збирає колекцію старожитностей. Часто унікальні експонати привозить від військових з передової.
Під час зустрічі першого засідання краєзнавчого клубу йшлося і про реєстр пошуку загиблих в Першій світовій війні, автором якого є краєзнавець Андрій Шутяк. Богдан Яневич зізнався, що так йому вдалося відшукати загиблих родичів знайомих. Тому під час наступних засідань, ймовірно, учасники краєзнавчого клубу побачать та почують презентацію проєкту калуського краєзнавця.
Засідання новоствореного краєзнавчого клубу планують проводити раз на місяць.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
