За словами директорки центру соціальних служб Галини Дидич, перша зустріч з сім'ями загиблих військовослужбовців відбулася 27 січня. Ця ідея є важливою потребою часу, адже на долі цих людей випали важкі випробування, яким потрібна допомога та підтримка. Тому такі зустрічі планують проводити і надалі.
У коментарі «Вікнам» мама загиблого Героя Андрія Рендзяка — Наталія Рендзяк-Боднар зазначила, що її син загинув одним із перших. Так, 28 квітня виповниться два роки, як не стало Андрія. Каже, що такі спільні зустрічі об'єднують і додають сил.
«Ми дуже дружні, стараємося підтримувати один одного. Є люди, які йдуть на контакт, є такі, що не хочуть. Якщо людина має можливість сюди прийти, то потрібно приходити. Нас об'єднало спільне горе і ми розуміємо один одного. На жаль, мало до нас приходять», — зауважила мама загиблого захисника.
Наталія Рендзяк-Боднар розповіла, що нещодавно родини загиблих захисників побували в Підмихайлівському монастирі.
«Були незабутні враження під час Великоднього посту. Ми поїхали туди і надихалися атмосферою, природою та гарною погодою. Змогли поспілкуватися з монахом, у розмові з яким шукали відповіді на свої запитання», — зазначила калушанка.
Жінка зізнається, що найбільше подобається їй на зустрічах малювати. А спілкування з однодумцями допомагає віднаходити нові життєві сили.
«Я сама не знала що люблю малювати. Мені сюди близько приходити, я тут неподалік живу. Я тут себе почуваю, як вдома. Кажу жінкам, що вдома ви ще встигнете побути, а тут ці дві години спілкування додають сили жити. Бо додому приходиш, то плакати хочеться, а тут забуваємося і живемо», — розповіла Наталія Рендзяк-Боднар.
Надихає жінку і рукоділля. Так, у жовтні минулого року разом із мамою загиблого захисника Вірою Мердух подарували міському голові Андрієві Найді дві картини з бісеру в техніці «мозаїка». На одній були зображені контури України з патріотичним орнаментом, а на іншій — дівчину-Україну, яка молиться, у синьо-жовтих тонах. Зі зворотного боку жінки додали слова «Маминої молитви».
Мама загиблого воїна Романа Мердуха — Віра Мердух розповіла, що її син на війні пробув всього 21 день. Калушанин мав проблеми із зором, тому не мав бути у лавах ЗСУ, проте так сталося, що хлопець пішов добровольцем. Після смерті сина дуже важко психологічно, адже до такої реальності була неготова. Але спілкування з однодумцями, розрада психологів та улюблене рукоділля допомагають триматися на плаву.
«Ми на початку організували сімейну спілку «Сім'я Героя Калуша» на чолі з мамою загиблого військовослужбовця Володимира Кушлика — Іриною Кушлик. Ми почали об'єднуватися, ходили разом на кладовище. Потім прийшли у «Ветеранський простір». Потрібно не закриватися, адже горе у нас спільне. Бо наодинці важко все пережити», — розповідає мати загиблого бійця.
Віра Мердух з нетерпінням чекає середи, аби прийти у «Ветеранський простір», адже тут почувається комфортно. Звісно, наснаги додає і алмазна вишивка. Калушанка виготовила близько 30 картин, проте не продає їх, а просто дарує друзям та рідним. А нещодавно захопилася бадмінтоном і в пам'ять про свого сина організувала міжобласний дитячий турнір. А ще — навчилася керувати автівкою.
До речі, 10 квітня жінка відсвяткувала власне день народження. Присутні її привітали теплими і щирими словами. А директорка центру соціальних служб Галина Дидич подарувала Вірі Мердух набір для рукоділля.
«Я дякую Богу, що переплелися життєві стежки з цією жінкою, бо від неї черпаю мужність, силу відвагу. Тож хочу від нашої творчої когорти її привітати», — зазначила Галина Дидич.
Психологи закликають родичів захисників долучатись до зустрічей. Заняття тривають щосереди о 15.00 у «Ветеранському просторі» за адресою: Калуш, вул. Сівецька, 2. Звертатися за телефоном (067) 600-31-46.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер