Наталія Петрівна пройшла нелегкий життєвий шлях, але в її серці завжди була Україна. Вічна пам’ять! Сьогодні, 15 квітня, на 99 році життя відійшла у вічність почесна жителька селища Кути — учасниця Української повстанської армії Сеньковська Наталія Петрівна, інформують "Вікна" з посиланням на Кутську селищну раду.
Панахида відбудеться завтра, 16 квітня, о 19:00. У середу, 17 квітня, о 10:00 розпочнеться похорон.
Сеньковська (Лазорик) Наталія Петрівна народилася у селі Слобідка. В юності була зв’язковою (псевдо — Черемшина) в українському громадсько-політичному русі, що ставив собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.
Влітку 1946 року 21-річну дівчину було заарештовано за звинуваченням у членстві ОУН. Восени того ж року військовим трибуналом військ МВС Станіславської області була засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Наталію Петрівну було реабілітовано у 1992 році.
Ув’язнена Наталія знаходилася в сталінських концтаборах на півночі міста Інта, в 1953 перевезена до спеціального поселення в місті Балхаш (Казахстан). Під час перебування в поселенні Наталія Петрівна познайомилася та одружилися з Сеньковським Ярославом Дмитровичем. В 1961 році переїхали в Караганду (Казахстан) на постійне проживання. Однак разом з чоловіком та дітьми прагнули повернутися на рідну землю.
1984 року здійснилася заповітна мрія Сеньковських і сім’я переїхала в селище Кути, де Наталія Петрівна проживала до сьогоднішнього дня. З моменту проголошення незалежності України отримала чималу кількість державних нагород. Входила до громадської організації "Косівська районна управа братства вояків УПА".
