Михайла пам'ятатимуть тільки таким, веселим жартівником, завжди з посмішкою, — переконана мама Як повідомляли "Вікна", лейтенант Михайло Пенгрин народився 21 вересня 1996 року, жив у селі Мала Тур’я Долинської громади. У Збройних силах України служив командиром взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення військової частини.
Михайло Пенгрин загинув 9 квітня 2024 року під час стрілецького бою та ударів дронами-камікадзе типу FPV в населеному пункті Роботине Пологівського району Запорізької області.
Своїми спогадами про сина у соцмережі поділилася Олена Пенгрин.
"Починаючи з сьомого класу, Ти мріяв бути військовим. Пам'ятаю , як щоранку бігав, обливався холодним душем, підтягувався на турніках тощо... щоб потрапити у військово-спортивний ліцей. Так, мрія збулася, ти поступив, радощам не було меж. Коли мені прислали виписку оцінок, Ти був перший в рейтингу, це при тому, що паралельних класів було чотири, в кожному з них по 27 ліцеїстів", — йдеться в дописі.
Коли довелося поступати у вищий навчальний заклад, Михайло поступив водночас у вісім вишів.
"...але як дізнався що проходиш у Хмельницьку академію прикордонних військ, то стрибав до стелі. Ми з татком приїхали на урочистість.... це не передати, все по-особливому, на відміну від інших закладів. А ще коли озвучили, що Михайло Пенгрин другий по рейтингу зі 120 курсантів, бо першим був контрактник", — пригадує мама загиблого Героя.
Курсант з Долинщини брав участь у парадах до Дня Незалежності України в Києві, мав безліч нагород, подяк, грамот, медаль.
"Згодом ти за направленням потрапив на роботу в Ізмаїл... А від того часу, на жаль, почалися розчарування, бо Ти ніколи не міг і не сприймав, неправди, постійного обману, підстав тощо...", — пише Олена Пенгрин.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Михайло зранку побіг до військкомату. Поцілувавши й міцно обійнявши маму, сказав:
"Я зобов'язаний, ти, матусю, будеш жити та спати спокійно". Ти справедливий, вірний, справжній, відважний воїн! ...Я у тебе ніколи не була просто мама, а тільки Матусенька, Мамусенька, Мамочка. ... постійно бавив мене своїми пестливими словами. Прибігав додому, ловив мене на руки і носив квартирою жартуючи. ...Синочку всі тебе пам'ятатимуть тільки таким, веселим жартівником, завжди з посмішкою. ...Горджуся, що виховала сильного, відважного, доброго Героя! Вічна пам'ять! Найважливіше, що з передової телефонував до мене, що знову він щасливий, що на своєму місці, що так правильно", — написала мама.
Чин похорону Героя відбудеться в четвер, 18 квітня, о 12:00.
