Захоронення радянського героя Корякова у Боднарові дослідять вже у травні

Як повідомляє Калуська міська рада, на початку травня фахова група івано-франківських і львівських пошуковців з КП «Пам’ять» досліджуватиме з метою ексгумації місце захоронення Корякова у Боднарові та Гусєвої і Клюєвої у Підгірках.
Переглядів: 810
Монумент поки що не демонтували, а «одягнули» в чорний чохол

З аналогічною метою науковці мають намір дослідити і територію Пагорба Слави на Височанці.

Нагадаємо, ще у березні 2023 року Калуський виконком прийняв рішення «Про надання дозволу на демонтаж пам’ятника на могилі героя радянського союзу Олександра Корякова у с. Боднарів Калуської міської територіальної громади та здійснення розкопок, ексгумації та перепоховання останків О.Корякова на кладовищі у с. Боднарів».  Монумент поки не демонтували, а «одягнули» в чорний чохол, інформують "Вікна"

Дозвіл на демонтаж окремих частин меморіального комплексу медсестер Клюєвої та Гусєвої виконком надав ще у липні 2022  року. Це рішення виконали: демонтували барельєфи, а інші частини меморіального комплексу залишаться на місці. Зокрема, це стосується бетонної стели, а також надмогильної дошки медсестрам.

Раніше йшлося, що радянський пам’ятник у Боднарові одягнули в чорне.

Совковий пам’ятник поки що не демонтували. Однак його присутність є фактично непомітною — монумент «одягнули» в чорний чохол. Також невідомі написали на постаменті російський матюк.

Як відомо, речниця МЗС росії Марія Захарова обурилася через ексгумацію останків "героя срср" в Боднарові.

Якщо так піде й далі, залишається тільки чекати, коли Зеленський дасть вказівку демонтувати надгробок могили свого діда, акцентувала окупантів.

Нагадаємо, 2022 року на території Калуської громади було демонтовано кілька пам’ятників радянської епохи. Зокрема, барельєф Борису Сапункову у Калуші, пам’ятник радянським «визволителям» у Вістовій та окремі елементи пам’ятника медсестрам Гусєвій і Клюєвій, теж у Калуші. Вже у січні 2023 року виконком також надав дозвіл на демонтаж пам’ятника місцевим жителям, які загинули на фронтах Другої Світової війни у Пійлі. Його знесення ініціювала громада села.