Про смерть Роман Коритка повідомила Рогатинська територіальна громада, інформують "Вікна".
"З глибоким сумом Рогатинщина сприйняла звістку про смерть земляка, письменника, члена Національної спілки письменників України Романа Коритка. На жаль, життя людини обмежене, але пам’ять про видатного земляка завжди житиме в наших серцях. Добра аура Романа Коритка навічно буде закарбована в новітній історії України", — йдеться у співчутті.
15 березня Роману Коритку виповнилось 89 років. Письменник-прозаїк відзначений літературними преміями ім. братів Богдана і Левка Лепких (1999–2000) та ім. Ірини Вільде (2008), обласною краєзнавчою премією імені Євгена Паранюка. А в 2021 році — пам’ятним знаком "За заслуги перед містом Рогатином".У його творчому доробку — література різних жанрів: пригодницька, історична та краєзнавча.
Водночас Роман Коритко — багаторічний голова львівського земляцтва "Брати-рогатинці". Вірний син Опільського краю, який ґрунтовно займався краєзнавчими дослідженнями. Він є автором численних історико-краєзнавчих нарисів про Черче, а також багатьох сіл Рогатинщини.
За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини краю Роману Коритку надано звання Почесного члена Спілки краєзнавців Прикарпаття.
Довідка.
Роман Коритко народився у селі Черче Рогатинського району, де й здобув початкову освіту. Згодом навчався у педагогічному училищі та на історико-філологічному факультеті Івано-Франківського педінституту. Деякий час працював вчителем, згодом директором школи.
Розпочинав Роман Коритко свою письменницьку діяльність як автор детективних повістей: «Криптонім», «Нитка Аріадни» (1980), «Альфа і Омега», «Спростоване алібі» (1986), «Санкція прокурора», «Шантаж», «Гра ва-банк» (1989), «Приватне розслідування», «Убивство на базі відпочинку» (2004), «Провокаційне вбивство» (2013), «Таємниця скульптури Гейлінга» (2014).
Пізніше як історик і філолог захопився написанням історичних романів: «Корона Данила Галицького» (1996), «Брати Рогатинці» (1999), «Від передгроззя до громовиці» (2000), «У кігтях чужого орла» (2002).Багато творів Роман Коритко присвятив підпільно-повстанській тематиці («Втеча і повернення», дилогія (2003), «Тривожна мандрівка в юність» (2005), «Приречена на смерть» (2006), «Дволикий світ» (2010), «Дух одвічної стихії» (2011), «Спалах незгасаючої блискавки» (2014).
Особливу любов і шану до рідного краю Роман Коритко продемонстрував у численних історико-краєзнавчих нарисах: («Історія санаторію Черче» (1996), «Опільське село Черче» (1997), «Стратин — село Опільського краю» (2003), «Добринів — село мальовничого Опілля» (2004), «Данильче — село Опільської землі» (2005), «Чесники — давнє село Опільського краю» (у спів. з Денисом Белеєм) (2005), «Липівка, Кривня, Воронів — Опільські села над Гнилою Липою» (2007), «Путятинці — Опільське село над Студеним Потоком» (2008), «Пуків — героїчне село Рогатинського Опілля» (2009), «Кліщівна — лісове село Опільського краю» (2010), збірник «Заповіді і заповіти видатних людей — повчальна життєва енциклопедія нащадкам» (у спів. з Омеляном Бояківським) (2010), «Полтва — село над однойменною рікою» (2011), «Букачівці — Опільське містечко на берегах Свіржа» (у спів. з Михайлом Мазуром) (2014) та інші.