Бій, що найбільше запам’ятався Владиславу, тривав майже чотири години, інформують "Вікна" з посиланням на 102 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
«Ми пішли відбивати 400 метрів території. Тоді ворог дуже сильно згуртувався. По нас відпрацювали, мабуть, усім, що в них було, — мінометами, касетами, «градами», артилерією. Потім нам дали з пів години відпочинку. Ми тільки зняли із себе бронежилети, випили воду і назад, у бій», — пригадує Владислав Білих.
Недавно до лав Збройних сил України долучився його батько. Наразі він проходить бойове злагодження в одному з навчальних центрів України. Владислав сподівається, що батько стоятиме пліч-о-пліч з ним до перемоги.