Органи посмертних донорів — чотири нирки та печінку — направили у медичні заклади Львова та Києва На знак великої поваги і щоб подякувати донорам медики вишикувались у коридор пошани, — розповіли в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні.
«З нами були присутні й близькі донорів. Це велике диво, що нам трапились люди, які мають усвідомлення ролі донорства у порятунку життя хворих. Родичі одного з померлих сказали фразу, яка мені дуже запамʼяталася:«Чи не було б це егоїзмом з нашої сторони, якби ми не погодились продовжити життя в тілах інших людей?», — розповідає завідувачка відділення невідкладної екстреної медичної допомоги Іванна Дидик.
За цей час медики спільно з родичами померлих пережили величезний спектр емоцій.
«Співчуття, відповідальність, радість, біль, тривогу, безмірну втому. Найбільше тішить, що люди адекватно і свідомо підійшли до свого рішення, з розумінням того, що їх вчинок є дуже важливим. Лікарня в свою чергу надала родичам усю допомогу і консультування: від порад і пояснень лікарів до юридичної, психологічної і навіть духовної підтримки, оскільки з ними працював і наш медичний капелан», — розповідає Іванна Дидик.
Такі випадки, коли у пацієнта відбувається смерть головного мозку, але органи продовжують функціонувати, трапляються нечасто, відзначають лікарі.
«Смерть головного мозку рівносильна біологічній смерті та діагностується консиліумом лікарів. Це певний регламент і процес, який юридично документується. Після цього розпочинається робота трансплант-координатора та повідомлення і роз’яснення для родичів про посмертне донорство», — говорить лікар-трансплантолог, завідувач vіського центру нефрології, діалізу та трансплантації Богдан Вівчаренко.
Важливою є робота лікарів над підтримкою життєдіяльності органів померлого після смерті головного мозку.
«Здійснюється кондиціонування тіла, яке забезпечує функціонування органів до моменту їхнього забору. Це дуже масивна робота, оскільки завжди є загроза, що в якийсь момент може статись зупинка серця і органи перестануть функціонувати. Тому цілодобово проводиться моніторинг, забори аналізів, пошуки реципієнтів», — говорить Іванна Дидик.
Лікарі кажуть, що завдяки двом посмертним донорам шанс на життя і здоров’я отримали п’ять реципієнтів.
Лікар трансплант-координатор Христина Лесюк-Стефінко повідомила, що після реєстрації в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органи донорів (чотири нирки і печінка) були направлені у медичні заклади Львова та Києва.
«Система першочергово обирає пацієнтів, у яких є статус екстреної пересадки», — говорить трансплант-координатор.
Відзначимо, що вже три випадки посмертного донорства трапились у центральній міській клінічній лікарні. Перший — минулого року у травні. Тоді також здійснили мультиорганний забір та успішну трансплантацію нирки пацієнту в нашій лікарні.
"Наші лікарі пишаються тим, що поступово зростає свідомість людей, що трансплантація – це про життя. Згідно Стамбульскої декларації від 2018 -Трансплантація органів – одне з найбільших досягнень медицини ХХ століття, – продовжує життя і покращує її якість сотням тисяч пацієнтів по всьому світу. Численні акти самопожертви з боку донорів органів і їх сімей, також як і численні значні наукові і клінічні успіхи, досягнуті медиками, перетворили трансплантацію не тільки у спосіб порятунку життя, а й у символ людської солідарності", — переконані медики.
