Родичі загиблих військових ховали останки тіл по декілька разів. Фото: Роман Клічук/Facebook Понад два роки тривали експертизи, за допомогою яких вдалось встановити особи 16 загиблих. Останки ще трьох військових так і не вдалось опізнати, розповіла адвокатеса родин загиблих Галина Янко, пише Медіа агентство АСС.
«За допомогою низки експертиз, ДНК, перевірок, залучення міжнародних експертів, ми змогли встановити особи 16 загиблих військових. У домовині маємо останки ще трьох людей, опізнати яких офіційно не вдалось, проте ми знаємо, що це за хлопці, адже за словами командира бригади та згідно з документами вони під час удару були всі разом», — каже Галина Янко.
Це військовослужбовці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», мешканці Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської та Донецької областей.
Тетяна Садовська, ще одна адвокатка родин загиблих, розповідає, що опізнати військових було дуже важко:
«Вони опинились у центрі удару, внаслідок якого тіла були сильно понівечені, їх останки знаходили за кілометри від точки влучання та в різні періоди. Вперше частини тіл з місця удару доставили в Гуйву, що в Житомирській області, у березні 2022 року. Потім також останки знаходили у квітні, липні, серпні та вересні 2023 року».
Серед загиблих 11 березня 2022 року був лейтенант Тарас Лень. Його батько, Іван Миколайович, згадує, що син завжди хотів бути військовим:
«Я не дозволяв, адже сам військовий у минулому і не хотів, щоб він ним став. Він вчився музики, у нього гарно виходило, проте він стояв на своєму та таки став військовим».
21-річний хлопець з Тернопільщини воював ще до початку повномасштабного вторгнення на Луганщині, а у 2024 році одним із перших вирушив захищати Київщину. Після авіанальоту Тарас загинув.
«Нашого Тараса опізнали одним з найперших, вже потім почали ідентифікувати інших хлопців. 24 вересня 2022 року у закритій труні ми вперше похоронили його на Тернопільщині в рідному селі. Потім було дозахоронення, у січні цього року. А сьогодні ось вже втретє, у Чернівцях».
Адвокатка Тетяна Садовська розповіла:
«Є дуже багато фрагментів, які не підлягають дослідженню, з них неможливо виокремити ДНК, і ми говорили про те, що нам доведеться провести спільне поховання. Нам казали, що це неможливо, адже в законодавстві такого не передбачено. Проте ми все знайшли, все вирішили. І це рішення було спільним для всіх родин, після стількох експертиз, після років, коли ці тіла не мали спокою. Рішення ховати саме в Чернівцях було складним, адже є останки людей і з Дніпропетровської області, і з Полтавської, і з Прикарпаття, Львівщини, це половина географії України. Проте була одна мама, для якої ми не змогли знайти жодного фрагмента тіла, але ми знали, що її син був у місці вибуху. І вона попросила нас зробити могилу поблизу місця, де вона зараз живе, для того, щоб їй було куди приходити та молитись. Окрім того, багато хлопців, збіг ДНК яких ми отримали з лабораторії в Гаазі, були саме з Буковини».
