Соломія пригадує, що її чоловік завжди був дуже добрим та уважним. Фото: архів Соломії Русинкевич Мар’ян Русинкевич народився 12 серпня 1992 року в Калуші. Навчався в школі №7. Згодом здобував освіту у політехнічному коледжі та Тернопільському університеті за спеціальністю «інженер-електрик». У 2013 році Соломія та Мар’ян одружилися.
Соломія Русинкевич поділилася з «Вікнами», як дружба переросла в романтичні стосунки. Мар'ян завжди дарував майбутній дружині квіти:
«Це був 2010 рік. Він (Мар'ян. — Ред.) приходив до мене на роботу — я тоді працювала на літньому майданчику. Ми дружили й почали зустрічатися. Коли в неділю зранку приходила на десяту годину на роботу, мене вже чекали квіти».
Пропозицію своїй дівчині Мар'ян зробив з величезним букетом ромашок. Взимку 2014 року народився Матвійчик, а у 2019 — Макарчик.
Соломія пригадує, що її чоловік завжди був дуже добрим та уважним. Старався виконувати як бажання дружини, так і забаганки дітей. Взимку ходив з синами на каток, возив на санках, з радістю складав з ним «Лего».
«Ми були на першому місці в нього: діти і я», — розповідає дружина загиблого Героя.
Мар'ян Русинкевич був водночас суворим і лагідним батьком. Діти його завжди слухали, лише одним поглядом давав зрозуміти синам, що без жартів потрібно обов'язково зробити.
Оформленням свят сім'я почала займатися, коли Соломія була в декреті з першою дитиною. Допомагала чоловікові із замовленнями, вела бухгалтерію. Спочатку мали «точки» на ринках в Рожнятові та Перегінську, пізніше — відкрили магазин в Калуші.
«В цій творчості Мар'ян себе знайшов. Коли йому траплялося складне замовлення, то в нього горіли очі. Він сам навчився робити всі ці фігурки з кульок», — каже дружина загиблого захисника.
Наприкінці серпня 2022 року Мар'яну Русинкевичу вручили повістку, коли вів одного із синів в дитячий садок. Чоловік довго не повертався, скидав дзвінки й довго не відповідав. Врешті зателефонував і сказав «Все добре. Не переживай». Згодом Мар'ян розповів, що йому вручили повістку і він заступає на військову службу.
Калушанина відправили на Запорізький напрямок. 29 вересня 2022 року отримав осколкові поранення, місяць перебував на реабілітації. Вже навесні Мар'ян пішов навчатися на бойового медика, адже хотів вміти надавати медичну допомогу як собі, так і побратимам.
Востаннє з дружиною чоловік спілкувався 23 лютого. Згодом перестав виходити на зв'язок — рідні почали бити на сполох. Згодом сталося найстрашніше: позиції захопили росіяни й загинули шестеро людей. Серед них був і Мар'ян Русинкевич.
Ніхто з рідних не хотів вірити в жахливу правду: родина втратила назавжди 31-річного люблячого батька, хорошого сина, турботливого чоловіка.
Найважче про втрату було сказати дітям, особливо меншому — Макарчику.
«29 лютого я сказала, що тато став ангелом. Я не розуміла, як меншому сказати, я підводила, що це війна. Він (син. — Ред.) часто бачив похорони Героїв. На площі бачив портрети. Мої діти розуміли, що війна і Герої померли. Був плач, істерика... Менший сказав: «Чи може це неправда, може ти жартуєш?». Найгірше було сказати, що я не жартую», — зізнається Соломія Русинкевич.
Молодший син зізнався, що тато сидить тепер на його плечі, як ангел-охоронець. І коли лягає спати, Макар завжди дивиться на плече і каже: «На добраніч».
Також жінка розповіла, що її зворушила ідея старшого сина продати власні картини, щоб закрити збір для бригади, в якій служив тато. Тоді вдалося швидко назбирати кошти без аукціону і Матвій не встиг допомогти татові. Мрія залишилася нездійсненна. Тоді хлопчик вирішив, що все одно допоможе побратимам тата після його смерті.
10-річний Матвійко представив всі свої картини та завдяки небайдужим людям на благодійному аукціоні вдалося зібрати близько 140 тис. гривень. Тож побратими Мар’яна Русинкевича вже отримали два тепловізійні приціли.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
