У відпустці 2015 року Ігор одружився з коханою дівчиною Мариною Ігор Ольхович — позивний «Бобер», штаб-сержант, старший технік мінометної батареї 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Народився 5 червня 1973 року в селі Середній Бабин Калуської територіальної громади, йдеться в проєкті "Спогади крізь віки", повідомляють "Вікна".
У дитинстві займався вільною боротьбою, боксом. Навчався у Калуській ЗОШ №6. Освіту продовжив у Вищому професійно-технічному училищі №7 за спеціальністю «електрогазозварник».
З 1991 по 1993 рік проходив строкову службу, був мінометником. З 1995 року працював в агрофірмі «Зоря» в селі Саливонки Васильківського району Київської області. Відтак — експедитором у МП «Підгір'я».
У 2002 році відкрив власну справу, зареєструвавши приватне підприємство «Leкоom». Згодом працював у комунальній сфері Калуша.
28 березня 2015 року пройшов курс навчання за програмою бойової підготовки спеціалістів ракетних військ та артилерії з-поміж військовослужбовців призваних за мобілізацією. Цього ж року у відпустці одружився з коханою дівчиною Мариною, з якою познайомив побратим під час навчання.
Ігор завжди турбувався про сім'ю. Мав велику родину: маму, брата, сестру, племінниць та племінників. Людина великого серця і щирої відкритої душі, — так розповідають про нього друзі. Мріяв з дружиною всиновити дитину-сироту, бо йому боліло, що багато дітей під час війни залишилися без батьків.
29 січня 2017 року підписав контракт про військову службу у Збройних силах України. Брав активну участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях. Служив у складі шостого батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Був членом Калуської Спілки учасників АТО/ООС. Віктор Чернега характеризує Ігоря як мужнього бійця, справжнього патріота, хорошого друга, веселого, який у будь-якій ситуації міг знайти позитив і підтримати бойовий дух побратимів.
Воїн повторно підписав контракт 1 червня 2020 року. Служив старшим техніком мінометної батареї третього механізованого батальйону військової частини А-1008. Захищав незалежність України у районі населеного пункту Кримське, що на Луганщині.
Був нагороджений медалями учасника АТО «За участь в антитерористичні операції», почесним нагрудним знаком «Відзнака командира 14 окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого».
З початком повномасштабного вторгнення разом із побратимами брав участь в бойових діях на Харківщині. Побратим з позивним "Скорпіон" розповідає:
«Ігор був у підрозділі для когось другом, побратимом. Для мене він був братом. Він щиро вірив у незламність України й українського народу, а найбільше він вірив у перемогу України».
За особисту мужність і героїзм нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни» від Всеукраїнського об’єднання «Країна».
Загинув 23 липня 2023 року у районі населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківській області під час обстрілу військовими рф, виконуючи бойове завдання.
Знайшов вічний спочинок 27 липня 2023 року на Алеї Слави міського кладовища.
Посмертно Герою присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
