Ілюстроване фото. На Гуцульщині мосяжництвом займається лише 12 майстрів. Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк, відповідаючи на запитання щодо нових елементів Гуцульщини, які можуть поповнити перелік нематеріальної культурної спадщини України, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Укрінформ".
«Зараз ми подали елемент «Мосяжні традиції Гуцульщини», який знаходиться на розгляді експертної ради, а це - обробка металу і виготовлення згардів. Плануємо також подати до кінця червня елемент «Традиційні вироби зі шкіри». Для цього працюємо спільно з Косівським інститутом декоративного та прикладного мистецтва… Ще працюємо над елементом «Трембіта», який хочемо подати у трьох напрямках – звучання цього інструменту, обрядовість і виготовлення. Нині ми дискутуємо над точною назвою цього елемента», - зазначив Лосюк.
За його словами, тепер на Гуцульщині мосяжництвом займається лише 12 майстрів. Щодо умільців, які виготовляють трембіти, то їх, каже співбесідник, є значно більше – до сотні. Остаточну цифру мають намір оприлюднити пізніше, коли завершать дослідження не лише на Прикарпатті, але й на Буковині та Закарпатті.
«Тих людей, які вміють трембітати, є кілька сотень… Нині на Гуцульщині досі трембітають на похованнях, раніше так сповіщали про народження дитини. Для Гуцульщини трембіта є потужним символом. На Бойківщині вона теж є, але дещо інша», - розповів Лосюк.
Він переконаний, що процес дослідження елементу «Трембіта» буде довготривалим, а тому в Національний перелік культурної спадщини цей елемент зможе потрапити не раніше, ніж за рік.
Раніше на Прикарпатті ініціювали внесення сирної іграшки до національного переліку культурної спадщини України.
