Найважче для військового капелана — це смерть бійців та розлука з рідними. Фото: скрін із відео Бесіду з капеланом Василем Сметанюком оприлюднили на фейсбук-сторінці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського, інформують "Вікна".
"Я пішов в армію не для того, щоби когось змінити чи навіть навернути, приклеїти до віри. А навпаки — своїм прикладом, прикладом своєї віри, прикладом свого життя показати, що в мене так само є сім’я, дитина, і я пішов на війну так само свою державу захищати", — розповідає військовий капелан.
Священник Василь Сметанюк зазначив, що хтось боїться йти воювати, хтось — не хоче. Проте тільки ми можемо зупинити ворога. Найважче для військового капелана — це смерть бійців та розлука з рідними:
"Для мене найважче — це смертність. Коли ти живеш, працюєш, розмовляєш, коли він (військовий. — Ред.) тобі розказує плани та ідеї на майбутнє, то стає важко, коли його бачиш мертвого. Важкою є розлука, коли ти далеко від дому".
Військовий капелан 77 батальйону бажає, щоб кожен військовий та чоловік, який вдома переоцінив свої можливості, щоб подумав над тим, що хто, як не він, може піти на фронт і взяти до рук зброю. Головна мета війни — перемога і впевненість в тому, що наші діти, онуки, правнуки не будуть воювати.
"Мусимо відвоювати нашу країну, мусимо відплатити ворогу за загиблих хлопців. Головне — щоб померти героїчною смертю, немарною, а за щось", — зазначив Василь Сметанюк.
