Ростислав Лазоришин посмертно нагороджений орденом "За мужність" Ростислав Лазоришин — позивний «Шустрий», доброволець, старший солдат 5 батальйону оперативного призначення «Буревій» імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Національної Гвардії України. Народився 2 червня 1996 року у місті Калуші, йдеться в проєкті "Спрогади крізь віки", інформують "Вікна".
Перший рік його життя минув оповитий турботою не лише дідусів і бабусь та родини, але і прабабусь, що вплинуло на його особистість та виховання. Ростислав охоче проводив час у селі. Мав відмінний фізичний розвиток, що дозволило йому до шестирічного віку опанувати верхову їзду.
До першого класу до Калуської ЗОШ №3 у 2002 році його повела мама. Батьки хлопця розлучилися і надалі ключовою чоловічою фігурою для Ростислава став дідусь.
У десятирічному віці хлопчик дуже хотів мати молодшу сестричку. А коли від другого шлюбу матері у 2007 році народився брат Максим, його радості не було меж.
Після закінчення школи у 2011 році вступив до Калуського професійно-технічного училища №7, де здобув фах кухаря-офіціанта та почав працювати.
У 2016 році був призваний на строкову службу. За період служби неодноразово отримував подяки від від командування.
Він завжди наче знав, що його життя буде коротким, — поспішав жити. Швидко одружився і в 23 роки став батьком. У шлюбі народився синочок Данилко — найцінніший скарб та здобуток життя, якому віддавав ту батьківську ласку та опору, якої ніколи не знав. На жаль, сімейні стосунки не склалися і пара розійшлася.
З початком повномасштабної війни Ростислав вибрав шлях воїна. Добровольцем пішов до Калуського районного центру комплектування та соціальної підтримки і після проходження спецпідготовки поповнив ряди п'ятого батальйону оперативного призначення «Буревій». Служив помічником гранатометника другого відділення першого взводу оперативного призначення роти оперативного призначення. Швидко орієнтувався і вміло діяв у складних ситуаціях, проявляючи при цьому розумну ініціативу. Постійно рвався у бій, був одержимим перемогою та власним безсмертям.
Свій останній бій Герой прийняв 20 липня 2023 року поблизу населеного пункту Кармазинівка Сватівського району Луганської області. В результаті штурму противником українських позицій воїн отримав уламкові ураження плечей та шиї, не сумісні з життям. Йому навіки залишиться 27.
За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також загиблому захиснику присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
21 травня у Калуському ліцеї №3 відбулося відкриття інтерактивних меморіальних дощок трьом загиблим Героям. Серед них — і Ростиславу Лазоришину.
