З початком повномасштабного вторгнення добровільно прийшов до ТЦК та після навчання в Бердичеві був направлений на службу в 109 батальйон 10 гірсько-штурмової бригади. Підрозділ воював на Київщині та Житомирщині, а після її звільнення передислокувався на Донбас. Отримавши важке поранення осколкове поранення черевної порожнини, лікувався в госпіталях Бахмута, Дніпра, Вінниці, Львова та Мукачева, повідомляє Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
В обов’язки військового входить стройова служба та проведення заходів з оповіщення. Часто доводиться пояснювати людям, які взагалі ніде не служили і намагаються ухилятися та саботувати мобілізацію, що він зараз у ТЦК у зв’язку з пораненням. Це психологічно важко і неприємно, адже військовий не лише є учасником бойових дій та нагороджений медаллю "За відвагу", а й має інвалідність другої групи.
Найважче на війні, за словами Артема Кравчука, — це втрачати побратимів, яким не зміг допомогти. Це дуже складно, але незважаючи ні на що, чоловік не жалкує, що в скрутний для України час став на її захист, хоча міг виїхати за кордон. Каже, що вчинив би так само, адже захищати свою землю — це обов’язок кожного громадянина, який себе поважає.