В позовній заяві містяться вимоги про стягнення в дохід держави активів відповідачів — часток в статутних капіталах За матеріалами Офісу Генерального прокурора Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду про застосування до співвласників російської корпорації «Група Поліпластик» санкції — стягнення в дохід держави активів. Йдеться про шість українських підприємств, серед яких два трубних заводи, — інформує офіс Генпрокурора.
«Російська корпорація — це великий промисловий конгломерат, який спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб та композитних полімерних матеріалів, які мають широке коло застосування. Власники цієї корпорації підтримують загарбницьку політику держави-агресора. Вони матеріально-технічно забезпечують функціонування окупаційних адміністрацій півострова Крим, беруть участь у розробці композитного матеріалу для вдосконалення зразка стрілецької зброї, яка поставляється на замовлення міністерства оборони рф. Здійснюють постачання полімерів до підприємств військово-промислового комплексу рф.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу здійснюється слідчими Головного слідчого управління СБУ, за оперативного супроводу співробітників Департаменту захисту національної державності СБУ», — йдеться у повідомленні.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень вже оприлюднено ухвалу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 20 травня 2024 року про відкриття провадження у справі та залучення третіх осіб, інформують "Вікна".
17 травня позовну заяву до суду подало Міністерство юстиції України, яке просить застосувати до трьох осіб: громадянина російської федерації та держави Ізраїль, громадянина російської федерації та Великобританії та громадянина російської федерації санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції та стягнення в дохід держави активів (що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними).
Третіми особами у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, є четверо громадян України, громадянин російської федерації, громадянин України та російської федерації, громадянка Австрії та 13 компаній. А саме, Eurotrubplast Holding Limited (попередня назва APG Polyplastic Group Limited, Республіка Кіпр), Radius Systems Holdings Limited (Республіка Кіпр), Radius Systems Limited (Сполучене Королівство), Polymerteplo Group Limited (Республіка Кіпр), ТОВ «Група Поліпластик» (попередня назва ТОВ «Євротрубпласт», російська федерація), ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (Україна, місто Калуш), ТОВ «Калушський трубний завод» (Україна, місто Калуш), ТОВ «Рубіжанський трубний завод» (Україна, місто Рубіжне), ТОВ «Полімертепло - Україна» (Україна, місто Київ), ТОВ «Сучасні трубопровідні системи» (Україна, місто Рубіжне), ТОВ «Українська полімерна група» (Україна, місто Київ), ТОВ «Кордфлекс» (Україна, місто Київ), Raduis Systems G.M.B.H. (Австрійська республіка).
Мін'юст просить суд застосувати до трьох громадян рф санкцію та стягнути в дохід держави активи, якими відповідачі можуть опосередковано розпоряджатися. Зокрема, це 92,57% частки статутного капіталу ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» у розмірі 53 998 714 гривень, яка належить APG Polyplactic Group Limited, 0,43% частки статутного капіталу ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» у розмірі 248 000 гривень, яка належить громадянці Австрії та 93% частки в статутному капіталі ТОВ «Калушський трубний завод» у розмірі 14 851 494,10 гривень, яка належить APG Polyplactic Group Limited (решту по 7% у статутному капіталі Калуського трубного заводу та ТД «Євротрубпласт» належать громадянину України Ігорю Стрільцю).
Як зазначено в ухвалі суду, санкція, передбачена пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами. Ця санкція може бути застосована у період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу вже накладено санкцію у виді блокування активів.
В позовній заяві зокрема зазначено, що указом Президента України від 12.05.2023 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 12.05.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким зокрема до відповідачів застосована санкція у виді блокування активів.
В позовній заяві містяться вимоги про стягнення в дохід держави належних відповідачам активів (часток в статутних капіталах суб`єктів господарювання-третіх осіб), якими вони володіють через інших третіх осіб.
Також в ухвалі зазначено, що справа належність до категорії термінових адміністративних справ, яка підлягає розгляду протягом 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду.
Відтак ВАКС постановив прийняти позовну заяву Мін'юсту до розгляду та відкрив судове провадження.
Розгляд справи призначено на 29 травня.
За законодавством, застосувати стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, може лише суд. Такі справи підсудні Вищому антикорупційному суду як суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції є Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Строк розгляду в апеляції — 5 днів з дня надходження апеляційної скарги до суду. Рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
В цілому санкція «стягнення активів в дохід держави» є дієвим способом конфіскації активів пособників держави-агресора.
Нагадаємо, 2 квітня 2024 року Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Калушський трубний завод», а також визнав грошові вимоги трьох компаній кредиторів (британської «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед», литовської ЗАТ «Генераторіус» і української ТОВ «Пайп Технолоджі») на понад 155 млн гривень.
З 2 квітня введено мораторій на задоволення вимог кредиторів калуського підприємства та процедуру розпорядження його майном терміном на 170 днів — до 21 серпня. Протягом цього періоду зокрема заборонені відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, а також його передача в довірче управління.
Як раніше повідомляли «Вікна», як мінімум дві з трьох компаній, які ініціювали банкрутство трубного заводу, за даними з відкритих джерел, з ним пов’язані. Так, у листопаді 2022 року Ігор Стрілець зареєстрував компанію "Євротрубпласт". У березні 2023 року вона змінила назву на "Пайп Пехнолоджі", а у травні 2023 року Ігор Стрілець вийшов зі складу засновників компанії. Зараз засновником "Пайп Технолоджі" є створена у травні 2023 року британська компанія "Полімерпайп Техолоджіз Лімітед" — це ще один заявник на банкрутство трубного заводу. Як повідомляли у ЗМІ, продукцію Калуського трубного заводу реалізують саме через ТОВ "Пайп Технолоджі".
Ігор Стрілець також є співзасновником компаній "Торгівельний дім «Євротрубпласт", "Калушський трубний завод" та "Рубіжанський трубний завод". Їх разом із "Полімертепло-Україна" та "Сучасні трубопровідні системи" суд передав в управління АРМА. Усіма ними через офшори раніше володів російський мільярдер Мірон Горіловскій.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
