ВІКНА 22 роки поруч!

Серце Віктора Костюка з Войнилова вдруге не витримало війни

Віктор Костюк з Тернопільщини знайшов свою любов у селищі Войнилів Калуського району на Івано-Франківщині — кохану дружину Наталю, з якою виховали троє чудових дітей. Віктор був надійною опорою для сімꞌї, люблячим чоловіком, батьком та дідусем. Великим шрамом на серці для чоловіка була війна в Афганістані. Військовий не думав, що буде дивитися в очі війні знову. І на цей раз йому не вдасться вижити.
Переглядів: 13602
6 березня 2022 року Віктор став добровольцем до лав Збройних сил України

Віктор Костюк (позивний Дід) — старший солдат, стрілець 1 відділення охорони 2 взводу охорони 2 роти охорони 2 батальйону військової частини Т- 0910. Народився 4 жовтня 1966 року в місті Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, йдеться в проєкті "Спогади крізь віки", інформують "Вікна".

В 1973 році пішов до першого класу Копичинської ЗОШ I-III ступенів. Віктор легко поєднував шкільне навчання і відпочинок з однолітками. В 1980 році вступив до Тернопільського аграрного технікуму, де здобув професію агронома.

У 1983 році Віктора призвали до армії. Строкову військову службу проходив у Афганістані у 24-му Гвардійському танковому полку. Війна в Афганістані назавжди залишилася для Віктора незагоєною раною, шрамом на серці. Головним подарунком долі для чоловіка стало щире кохання з жінкою Наталею, з якою познайомився під час навчання у рідному місті Копичинці.

10 липня 1988 року пара побралася і Віктор з дружиною переїхав жити у її рідне селище Войнилів. В щасливому шлюбі народилося троє дітей: донька Олена та сини Тарас і Артур. Віктор був надійною опорою для всієї сім'ї, люблячим чоловіком, хорошим батьком, а згодом улюбленим дідусем для внуків Діани і Даниїла.

Свою трудову діяльність чоловік розпочав у місцевому колективному сільськогосподарському підприємстві «Промінь». У 1991 році Віктор працевлаштувався на будівельне підприємство у Калуші, потім їздив на різні сезонні роботи. Працював на будівництві. Про війну Віктор знав не з підручників з історії, адже пройшов Афганістан. Та чоловік ніколи не міг подумати, що загляне війні у вічі ще раз, тільки вже на території своєї рідної України.

Після повномасштабного вторгнення російських загарбників Віктор зрозумів, що маючи серйозний досвід за плечима, має захистити батьківщину та власну родину6 березня 2022 року Віктор став добровольцем до лав Збройних сил України.

На службі отримав звання старшого солдата. Був добрим наставником і другом, щиро вірив у перемогу і боровся за неї. Проте серце, що було переповнене великою любов'ю до України, дало збій — 28 серпня 2023 року Костюк Віктор помер, виконуючи завдання по охороні важливих об'єктів інфраструктури у Львівській області.

Поховали Героя на місцевому кладовищі в селищі Войнилів.