Рік тому і сім’я донора Віталія Джугана потребувала переливання: у найменшого Борислава падав гемоглобін «Мені видали книжку донора і я ще трошки не дотягую — до почесного, здається, треба мати сорок здач крові. Втім, метою є допомогти іншим. З латинської слово донор означає «дарувати». Тому буду дуже радий, якщо «подарував» комусь життя».
Віталій Джуган розповів, що й сам відчуває плюси від регулярного здавання крові.
«Пригадую випадок, я планово прийшов здавати кров, а в мене трішки піднявся тиск і розболілась голова. Коли почали забір, то я відчув полегшення і за пару хвилин біль минув. Повертаючись пішки додому, здавалося, що заново народився — настільки був піднесений. Кожна така процедура сприяє легкості та комфорту в першу чергу моєму організму, адже вона нормалізує рівень холестерину, гемоглобіну. Кажуть, що навіть продовжує тривалість життя. Буду мати змогу перевірити», — сміється.
Крім того, що сам регулярно є донором, Віталій заохотив до цього рідну та двоюрідну сестер. Рік тому і його сім’я потребувала переливання.
«Ми з дружиною виховуємо шестеро дітей. Коли народився найменший — Борислав, у нього катастрофічно почав падати гемоглобін, який опустився нижче шістдесяти, і дружина з малюком потрапили у реанімацію. Йому двічі вливали еритроцитарну масу. Донором для нього став незнайомець і це врятувало життя малюку. Я щиро вдячний тому, хто це зробив».
Родина Джуганів виховує вже шестеро дітей. Фото з архіву Віталія Джугана. 2021 рік
Напередодні Всесвітнього Дня донора, яке відзначають 14 червня, «Вікна» поспілкувались із завідувачем Калуського відділення переливання крові Ігорем Яциком. Лікар в професії уже майже п’ятдесят років. Жартує, що найбільш "популярна" група крові — та, якої немає, або та, яка більше тече.
«За статистикою у світі найбільше людей із другою групою крові, далі йде перша, третя. Найменше — четверта, в особливому дефіциті — її резус мінус. Інколи якась із груп крові може деякий час бути «непопулярною», а в потрібний момент — її не вистачає. Тоді ми дзвонимо і просимо людей. Найактивнішими у нас є медичні працівники: одного разу у цих стінах за пів години назбиралося тридцять донорів. Або ж коли якоїсь групи крові немає, тоді беремо в обласній станції переливання крові. В основному здають кров для хворих у лікарні — це десь 40 відсотків від загальної кількості. Є і за порадами лікаря. До прикладу, це люди з підвищеним гемоглобіном, високим тиском (гіпертонія). При високому гемоглобіні бажано хоча б п’ять разів на рік здати кров через кожних два місяці. Така порада і гіпертонікам».
Ігор Михайлович пояснює, що період зберігання крові залежить від консервантів.
«Найуніверсальніший консервант у людському житті — це сіль, коли солять м'ясо, рибу тощо. А тут спеціально розроблений консервант, який продовжує зберігання крові. Зразу ми відділяємо плазму та ер-масу (еротроцитарна маса). Плазму — заморожуємо і можемо зберігати впродовж трьох років при низьких температурах (мінус сорок градусів). Ер-масу — 40 днів. Коли останню не використали, то її утилізовують, везуть з біовідходами в Одесу, де спалюють».
Зі слів співрозмовника, пора року на здачу крові не впливає. Весною менше людей звертаються, бо працюють більше на полі, а лікарню завжди відкладають. Літом — перебувають у відпустках.
«Від початку повномасштабного вторгнення у людей був підвищений ентузіазм як до захисту держави, так і до здачі крові. Інколи доводилось їм відмовляти в ініціативі. Зараз цього не спостерігаємо. За моєї практики найбільше донорів в день — це 120 було ще за часів радянського союзу, коли стався землетрус у Вірменії. Траплялися випадки, коли люди приходили на забір сім’ями. Зазвичай активнішими є жителі міста, але щодо статі, то ситуація останнім часом змінилась. Колись за тиждень (три забори кров. — Авт.) могла бути одна жінка, зараз навпаки — один чоловік. Люди повинні жити, а якщо низький гемоглобін, велика кровотеча, як вона проживе? Для цього потрібна донорська кров. Універсального штучно створеного продукту не існує та й для того, хто здає — ця процедура також є корисною, бо кров оновлюється».
Медик пригадав випадок, коли жінка потрапила у гінекологію з сильною кровотечею, а її віра (Свідки Єгови. — Авт.) заперечувала переливання крові.
«Тоді я сказав чоловікові: «Хочете, щоб вона жила — переливайте». І вони перелили».
Також з досвіду Ігор Яцик зауважив особливість корінних жителів села Довгий Войнилів — четверта група крові. А ті, хто там одружився, то уже помішав кров, — сміється.
Ігор Яцик каже, що середній вік донорів — 40-45 років. Здебільшого здають місцеві жителі. Були поодинокі випадки за участі внутрішнього переміщених осіб, працівників ТЦК та до війни регулярні візити (двічі на рік по 5-7 людей. — Авт.) з військової частини.
Медик дав поради потенційним донорам: зранку треба поснідати, не вживати алкоголь і жирну їжу. Особливої дієти немає. Протипоказами для процедури є загострення хронічних хвороб, діабет, кровотеча, операція за останні два роки, татуювання впродовж року.
Ваша кров може врятувати чиєсь життя. Донорами можуть бути чоловіки від 18 і до 60 та жінки від повноліття і до 55. Забір крові проводиться з 10 години в понеділок, середу, п’ятницю у відділенні переливання крові за адресою: місто Калуш, вулиця Каракая, 25 (приміщення міської лікарні, третій поверх).
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
