До комплекту особового складу нам зараз не вистачає понад 50% бійців. Я назвав би цю ситуацію критичною, каже комбат У дописах скаржилися, що бойові завдання розраховані на потужності належно укомплектованого батальйону, водночас повноцінної підміни загиблим і пораненим немає. Щоб дізнатися, чи справді стан справ у підрозділі відповідає описаному, журналісти hromadske зв’язалися з підполковником Олександром Юріним — командиром батальйону. З’ясувалося, що ситуація справді серйозна.
«Тиждень тому я подав командиру бригади рапорт про те, що підрозділ потребує виведення із зони бойових дій, доукомплектації та відпочинку. Маю інформацію, що мій рапорт уже пішов до вищого командування. Чекаю, яке рішення щодо нашого батальйону ухвалять. Найгірше — якщо нас розформують з огляду на суттєву неукомплектованість», — каже командир.
Військовий розповів про втому особового складу, нестачу бійців та емоційну напругу, яка часто закінчується «самоволкою», але згадав і про небезпеки повної ротації, яка може призвести до оголення фронту.
Сьомий батальйон 65 ОМБр 28 лютого 2022 року сформували в Івано-Франківському ТЦК. А вже за півтора місяця підрозділ потрапив на лінію бойового зіткнення на Харківщині. Відтоді він безперервно воює. У квітні 2023 року батальйон зайняв бойові позиції під Лиманом — цей напрямок він тримає і досі.
«До нас дехто потрапив і після розформування інших підрозділів — цим бійцям теж переважно за 50. У такому віці вже уповільнюється реакція, є питання до фізичної форми. В одного варикоз, у другого нирки, у третього — проблеми з хребтом, у четвертого — з серцем. Це дається взнаки, коли треба висуватися на позицію за 4-5 км, ще й нести на собі боєзапас і воду на багато днів. Проте хлопці надійні, розуміють свій обов’язок», — зазначає комбат.
Наше законодавство дозволяє військовослужбовцеві звільнятися з армії за сімейними обставинами. Наприклад, якщо дружина чи батьки через хворобу потребують догляду. За словами комбата, лише від квітня 2023 року з його підрозділу через сімейні обставини пішли приблизно 160 бійців.
Підполковник визнає, що в його батальйоні такі причини зазвичай справжні:
«Це багато. Але якщо людині за 50, очевидно, що її батьки немолоді та хворі».
Натомість за цей час 7 стрілецький батальйон отримав для поповнення лише 40 бійців — у чотири рази менше, ніж звільнених. А ще ж є бойові втрати.
"Якщо говорити про теперішній стан, то за останні півтора місяця на лінії зіткнення ми маємо 10-15% безповоротних втрат. Приблизно половина — поранені, ще 7-8% — це зниклі безвісти. До комплекту особового складу нам зараз не вистачає понад 50% бійців. Я назвав би цю ситуацію критичною", — каже підполковник Олександр Юрін.
Комбат зауважує:
«За рівнем комплектації кожен підрозділ може бути готовим до роботи в зоні бойових дій, обмежено готовим або ж не готовим. Так от, мій батальйон має такі показники комплектації, що передбачають виведення з зони бойових дій. Я вже не кажу про рівень утоми бійців. Він дуже високий, бо з квітня 2022 року батальйон жодного разу не був на ротації».
Розформування підрозділів через їхню неукомплектованість — поширена практика у війську. Але про перспективу розформування 7 батальйону його командир не хоче й говорити.
«Нас не треба розформовувати, наш батальйон є бойовою одиницею. Його треба відвести на ротацію, дати трохи відпочити, доукомплектувати до належного штату, провести бойове злагодження і знову відправити на фронт. Такими хлопцями, як мої, не можна розкидатися», — каже комбат.
Більше про ситуацію в 7 окремому стрілецькому батальйоні — в публікації "Утома — поганий боєць": комбат про загрозливу зношеність свого підрозділу".
