Найважливішою ділянкою роботи клубу є участь у розробці нової експозиції Краєзнавчого музею Калущини Після вступного привітання директора Музейно-виставкового центру Олега Відливаного, ініціатор та співорганізатор клубу Богдан Яневич повідомив присутнім про загальну кількість бажаючих брати участь у дослідженнях та пошуковій роботі музею, яка вже перевищує 50 осіб. Учасники створюють невеличкі групи для досягнення результатів у кількох напрямках, які у свою чергу поділяються за тематичними уподобаннями учасників, інформують "Вікна" з посиланням на Музейно-виставковий центр.
Найважливішою ділянкою роботи клубу є участь у розробці нової експозиції Краєзнавчого музею Калущини, структура й тематика якої поступово викристалізовується у процесі накопичення наукових напрацювань, які частково вже надруковані у восьми томах «Калуських історичних студій». Формуються команди, які будуть опрацьовувати наявні та необхідні матеріали. Зокрема, у створенні експозиції центрального історичного залу погодився брати участь колишній директор Краєзнавчого музею Калущини Іван Дячук, а розробляти експозицію природничої зали допомагатимуть Ярослав Кремінь (інженер-експедиції глибокого буріння) та Юрій Садовий (заступник директора ДП "НДІ Галургії" у 2010-2022 рр), над дизайном арт-етнопростору працюватимуть художниця Зоряна Онищенко (Атлантова) та мистецтвознавчиня Оксана Терпак-Маленька.
Поряд зі створенням експозиції музею дуже вагомою справою є облаштування екскурсійних маршрутів у історичному середмісті та на історичних промислових локаціях відповідною туристичною атрибутикою (інформаційними стендами, дорожніми знаками і місцями зупинок, пішохідними та велодоріжками, а, можливо, й трасами для екскурсійних електрокарів, бо відстань від центру міста до Домбровського кар’єру, хвостосховищ і «Карпатнафтохіму» складає більше 5 км).
Першою було продемонстровано презентацію подальшого моделювання фортифікацій та споруд калуського замчища і середмістя. Цим проєктом займаються художники Мирослав Гаталевич та Ігор Бойкович, архітектор Олександр Бучацький та геодезист, скульптор Ігор Семак, а також археолог з Івано-Франківська Зеновій Федунків. Вивчаючи інвентарі та ілюстрації, карти і схеми XVII-XVIII століть, дослідниками сконструйовано схему розташування будівель старостинського двору на території замчища та розпочато формування конструкції фортифікаційних споруд по периметру середмістя у центрі з ринковою площею. За пропозицією викладачів та студентів ВПТУ-7 прийнято до розгляду конструктивні особливості веж і стін з бойовими рядами та дашком макету, розробленого працівники музею «Замкова гора» на основі документів XVI-XVII ст. Все ж куполи веж і накриття стін над бойовими бійницями буде зроблено в європейському стилі.
Другу презентацію продемонстрував Анатолій Дутчак. Він продемонстрував малюнки ТЕСПу польського художника Фелікса Вигживальського із зображеннями калійної фабрики в Калуші й Стебнику та копалень першої половини XX століття.
Третьою була презентація студентки Калуського політехнічного фахового коледжу Оксани Паламар про розпочату нею мультиплікацію штучним інтелектом солевидобутку в Калуші від найдавніших часів до середини XX століття, яка буде являти собою візуалізацію історико-технічної парадигми, а також новітнє бачення онлайн-музею зі скансеном в мініатюрі калуських промислів.
Четвертою була презентація учня дев'ятого класу Калуського ліцею №10 Максима Бреславського. Вона коротко висвітлювала роботу над археологічно-архітектурними дослідженнями і музеєфікацією «Ретроспектива фортифікацій замчища та солевидобутку в Калуші», яка буде реалізовуватися протягом наступного року за програмою гуртка «Археологічне краєзнавство», який діє при Івано-Франківському обласному державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді під керівництвом Сергія Дубчака.
П’ята презентація стосувалася реставрації картин з колекцій «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради». Її підготувала Уляна Закасовська, випускниця Навчально-наукового інституту мистецтв ПНУ ім. Василя Стефаника. У ній охарактеризовано ведення процесів необхідної реставрації та практики зі студентами Калуського фахового коледжу культури і мистецтв.
Про мистецтвознавчі перспективи Калущини та необхідність висвітлення культурологічними засобами історичного розвитку всіх видів мистецтв (в т.ч. і музичного, театрального, тощо) на Калущині розповіла Оксана Терпак-Маленька.
Наступну презентацію щодо провадження діяльності фундації для реалізації проєктів, проєктування та облаштування екскурсійних маршрутів, створення туристичної інфраструктури, а також створення інтернет-сайту Краєзнавчого Клубу продемонструвала Мар'яна Думенко.
Підсумував роботу Клубу за минулі два місяці та розповів про своє бачення нової експозиції Краєзнавчого музею провідний науковий співробітник Іван Тимів.
У обговоренні взяли участь членкині Калуського осередку Союзу Українок, які подали пропозиції щодо повернення Народного Дому у фонд громади, оскільки він будувався за її кошти (стосовно цього збереглися відповідні документи) для потреб розвитку культури і просвітництва. Також у залі лунали пропозиції надати частину цього приміщення для потреб музею.
На завершення засідання директор КЗ «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» та організатори Краєзнавчого Клубу подякували присутнім за участь та долучення до діяльності КЗ «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради.
