Документ пропонує запровадити механізм, за яким працівники та підприємці можуть отримати бронювання від мобілізації. Для цього роботодавці і ФОПи мають щомісяця сплачувати 20 400 гривень військового збору. Роботодавці не повинні мати боргів із зарплат та податків. Також ФОПи мають працювати більше року і мати дохід вище 61 200 гривень на місяць.
Аналітики Центру спільних дій вбачають у цьому дискримінацію за майновою ознакою. Також це суперечить статті 24 Конституції — вона забороняє привілеї чи обмеження за расою, кольором шкіри, переконаннями, статтю, походженням, майновим станом, місцем проживання та іншими ознаками.
"Найбільша проблема, що цю ідею взагалі пропонують і просувають", — наголошує Оксана Заболотна, керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій. — У нас є обов'язок захищати державу, і всі рівні перед законом, тому не може бути привілеїв за майновою ознакою. Запропонована модель бронювання фактично є дискримінаційною".
Також аналітикиня критикує спосіб внесення норм про економічне бронювання перехідними положеннями закону "Про промислову політику", а не змінами до закону про мобілізацію.
"Це технічна деталь, що вказує на обхідні шляхи досягнення мети. Адже розглядати це буде не профільний оборонний комітет", — каже Оксана Заболотна.
На думку аналітиків Центру спільних дій, економічне бронювання негативно вплине як на процес мобілізації, так і на настрої в суспільстві та у війську. Натомість варто було би бронювати лише працівників критичних для роботи економіки галузей.
"Альтернативою економічного бронювання може стати визначення критеріїв, хто може бути заброньованим: працівники критичної інфраструктури чи окремих спеціальностей, щоб це не призвело до зупинки економіки. А інші мають бути готові до того, що їх можуть мобілізувати", — підсумовує Заболотна.
На її думку, варто відкликати законопроєкт.