Ігор Котик користувався повагою і любов'ю як учнів, так і колег по роботі Пам’ять просвітянина і активіста Ігоря Котика вшанували у Сівці-Калуській, інформують "Вікна".
"Для мене відкриття Ігоря Котика як літератора було досить незвичним. Перша книжка, яка зацікавила мене в нашій бібліотеці, була книжка Ігоря Васильовича "Краса і мудрість України і світу", — ділиться бібліотекарка Сівка-Калуської філії Марія Олійник.
Як написала дружина Марія Котик, Ігор Васильович був великою, розумною людиною, яка присвятила своє життя Україні і українцям:
"Його ще в школі с. Ріп'янка називали бандерівець, неблагонадійним, а він був українцем до мізинного пальчика. Коло нього навчилась слухати "Радіо Культура", весь час виписували "Літературну Україну"".
Котик Ігор Васильович народився 18 червня 1939 року в селі Слобода-Небилівська Рожнятівського району Івано-Франківської області в заможній селянській родині. Батько його одним із перших на Галичині заснував свою молочарню.
Виріс у патріотичній родині. Сестра Євдокія була станичною, допомагала нашим хлопцям, а коли їх забрали енкаведисти, то вона всю вину взяла на себе, нікого не видала. За це їй присудили 20 років ув'язнення. Відбувала покарання в Караганді, тяжко там працювала. Термін відбула не повністю, бо за часів Хрущовської відлиги багато політв'язнів випустили.
Закінчив Перегінську середню школу і поступив на навчання в Коломийське педучилище. Після його закінчення працював вчителем молодших класів на Верховинщині. Закінчив Ужгородський та Чернівецький держуніверситети, філологічний факультет. Працював вчителем української мови і літератури в школах Калуського, Рожнятівського, Богородчанського та Косівського районів. Був вихователем у робітничих гуртожитках м. Калуша та ПТУ м. Івано-Франківська.
Працюючи вчителем та вихователем, часто возив працівників, вчителів та учнів на екскурсії в Київ.
Ігор Васильович був активним громадянином, брав участь в утвердженні незалежності України. Створив первинні осередки Товариства української мови ім. Тараса Шевченка і бібліотеку "Просвіти" в рідному селі, в Новиці і в Калуші. В 2012 році був обраний заступником голови Калуського міжрайонного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, а з 2013 по 2017 року — головував.
Як краєзнавець цікавився історією рідної Рожнятівщини, у 2012 році видав книжку про своє село "Слобода під Чорним лісом", матеріали збирав 40 років.
Два томики "Мудрість Бойківщини" вийшли у 2015-2016 роках. На обкладинці першої частини — хор села Добрівляни "Добрівляночка", керівник — голова "Просвіти" с. Добрівляни Марія Василівна Василів. На обкладинці другої — учні Грабівської школи.
За свою активну просвітянську роботу нагороджений медаллю "Будівничий України", медаллю "30 років Незалежності", срібним значком "Калуш", багатьма грамотами та подяками. Занесений до книги "Рожнятівщина в іменах" та "Літературна палітра Калущини". Нагороджений дипломами переможця конкурсу ім. Мирона Утриска.
