Василь з дружиною після операції під час місії. Фото: Костянтин Сова Василь Коржук пішов у тероборону одразу ж після початку повномасштабного вторгнення. А вже 25 квітня разом з побратимами їхав на схід. Воював на Запорізькому напрямку. 14 серпня 2023 року при мінометному обстрілі отримав осколкове поранення нижньої щелепи, інформують "Вікна" з посиланням на Івано-Франківську обласну клінічну лікарню.
Це сталося на межі села Новодарівки, на кордоні з Донеччиною. Українські військові звільнили територію й утримували її. Василь розповідає, що виходити довелолося 4 кілометри:
"Допомогу надав побратим із Донецької області, який, на жаль, загинув пізніше", — каже Василь.
Внаслідок поранення, каже боєць, не вистачало 5 см щелепи. Його прооперували в Запорізькій обласній клінічній лікарні.
"Це була складна операція. Чотири титанові пластини поставили, а також трахеостому", — розповідає дружина.
Продовжили лікування у Дніпрі. Далі був Івано-Франківськ, Косів, Львів. Пластини не прижилися. Їх довелося зняти.
"Мені було дуже тяжко жувати, в мене щелепа була зсунута, зуби не сходилися, крім того, мені язик зачепило, там навіть осколочок лишився маленький", — говорить Василь.
Але все це вдалося виправити під час міжнародної медичної місії "Face the Future".
"Процедура, яку ми провели, щоб зробити корекцію — це ми взяли кістку зі стегна й зробили реконструкцію нижньої щелепи з цією кісткою й поправили, щоб верхні і нижня щелепа мали контакт. Це допоможе йому також краще жувати і відкривати рот", — пояснив щелепно-лицевий хірург із Хьюстона (США) доктор Террі Тейлор.
Під час лікування із чоловіком поряд завжди була його дружина, щоб "допомогти йому пройти цей час після поранення". Марія Коржук каже, що для неї важливо, аби чоловік відчував, наскільки вона його любить, який важливий він для сім’ї, для дітей.
"Коли чоловік був на передовій, ми завжди спілкувалися по відеозв'язку. Але перед тим, як заступав на бойове чергування, мусила його поблагословити, яка б година доби не була", — розповідає жінка.
Зі слів Марії Коржук, діти все знають про тата — про його бойовий шлях, про поранення, що він найкращий, що герой. У сім’ї — троє дівчат: найстаршій Марічці — 14 років, Анні — 9, а Даринці — 6.
