До розкопок долучилися студенти ПНУ ім. Василя Стефаника, а також волонтери. Цьогорічну знахідку — алебастрову брилу XII століття — науковець Інституту українознавства імені Крип'якевича НАН України Юрій Лукомський вважає цінною знахідкою, яку потрібно докладно вивчати. Він припускає, що цей блок під час будівництва вежі повторно використали з Успенського собору, що в Крилосі. Брилу зі схожими зображеннями знайшли в муруванні вікна, яке розкопали у 2023 році. На ній було 10 хрестів, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Суспільне".
Науковець пояснює, що, ймовірно, під час майбутніх розкопок зможуть знайти ще камені з Успенського собору з різними зображеннями. Зокрема, із зображенням самого храму.
"Дуже хотіли б знайти ще якісь блоки. Можливо, на них буде схематично зображений Успенський собор. Тоді ми будемо мати його реконструкцію. Собор дуже тяжко реконструювати, бо він повністю розібраний. Ми маємо елементи, але їх можна по-різному складати. Сподіваємося, що в нижніх частинах цієї споруди буде багато блоків з Успенського собору і там будуть якісь дуже сенсаційні зображення", — каже науковець Юрій Лукомський.
Цьогоріч до розкопок, окрім науковців, долучаються і студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також волонтери.
Василь Іваночко керує одним із видавництв у Івано-Франківську. Чоловік у вільний час приїздить у Галич, щоб взяти участь в археологічній експедиції.
"Це — якийсь внутрішній обов'язок, який мене кличе сюди. І ми з людьми, які також не мають нічого спільного з цим об'єктом, просто працюємо із задоволенням. Адже це нам цікаво. Долучаюся, щоб Галич ставав ще цікавішим, відкритішим", — говорить Василь Іваночко.
"На місці розкопок була автостоянка"
На фрагмент в'їзної вежі Галицького замку працівники заповідника натрапили у 2022 році. Раніше на місці розкопок була автостоянка, розповідає генеральний директор заповідника Володимир Олійник.
"Тут був майданчик в радянські часи, і я так розумію, за попередніх влад так само. І люди тут просто сиділи, і їли морозиво. А ми все ж натрапили на одну стіну вежі, продовжили розкопки й зараз маємо таке велике відкриття", — каже Володимир Олійник.
Після початку розкопок вдалося знайти браму та хвіртку, через які відвідувачі потрапляли на територію замку. Це, каже Юрій Лукомський, була точка ідентифікації цього обʼєкта.
"Це був вʼїзд і біля нього хвіртка — вужчий вхід, яким постійно користувалися. А брамою користувалися, коли привозили провіант, коли заїжджали вози, король. Брама відчинялася час від часу, і за те відкриття треба було, я думаю, платити. Відкриття цієї брами у 2022 році дало поштовх, щоб переглянути замок у всіх письмових згадках", — розповідає Юрій Лукомський.
"Можуть бути тайники, які не могли бути відкритими"
У 2024 році археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку. Загалом таких склепів у вежі є шість, вони розташовані на двох поверхах. Окрім документів, зброї та боєприпасів, у цих підземеллях зберігали також і гроші, розповідає Юрій Лукомський.
"Ці підземелля були тоді банком. Тут тримали маєтності отих галицьких міщан і навіть "олігархів зовнішніх", які сюди привозили й тримали тут в скринях своє добро. Ми не сподіваємося, що знайдемо тут це добро, тому що, коли за Австрії консервували цей обʼєкт, очевидно, що все це забрали. Єдине, що в таких фортецях ще можуть бути такі тайники, які за Австрії не могли бути відкритими", — каже науковець.
Цьогоріч, розповідає завідувач відділення археології заповідника Тарас Ткачук, знайшли можливі підходи до ще одного склепу вежі.
В один зі склепів учасники експедиції потрапили через вікно. Головний вхід до нього наразі заблокований брилою вагою понад 10 тонн. Наразі науковці вирішують, що з нею робити. Спершу, пригадує науковець Юрій Лукомський, хотіли розбити. Але коли почали її досліджувати, зрозуміли, що це — частина однієї зі зруйнованих стін вежі.
"Ці брили тут не просто так. Їх спеціально затягнули за Австрії, щоб ніхто не лазив у підземелля. Коли ми потрапили вперше у склеп, побачили, що хтось на межі XVIII-XIX століття щось шукав, довбав стіни. І тоді влада засипала це. Розбивати таку красу відбійними молотками рука не підіймається. Що більше, біля цієї брили є ще одна з отворами та слідами. Тобто це — великі артефакти, які можна в перспективі, коли ми будемо мати гроші, підняти й поставити в реконструйовану вежу на місце", — каже Юрій Лукомський.
"Галич є опорою нашої самосвідомості та української ідентичності"
За словами Юрія Лукомського, на території Галицького замку можна відшукати багато цікавих знахідок. Він пояснює, що розкопки в таких місцях — довгий процес, який триває десятки років.
"Тут — шалена перспектива, коли ми відкриємо внутрішню частину і будемо помаленьку робити в ній атракцію. Досліджуватимемо дорогу на стовпах, можливо, знайдемо рештки того моста, що впав. Якщо знайдемо опори, спробуємо провести дорогу на замок так, як вона була на плані Антонія Гееґерштайна. Коли ми повернемо дорогу, зможемо почати розкопки на її місці, розкрити склеп і рів. Знахідок буде море. На поперечному зрізі рова ми побачимо всю історію Галицького замку — всі пожежі, що відбулися, вони будуть залягати перевернутими параболами", — говорить Юрій Лукомський.
Загалом територія Галицького замку є дуже перспективною для розкопок та досліджень, каже Юрій Лукомський. З його слів, тут можна знайти й фортифікаційні споруди XVII століття, і часів княжої доби, а також дізнатися про побут людей раннього залізного віку.
"Галич є опорою нашої самосвідомості та української ідентичності. Це — надзвичайно важлива фундаментальна одиниця, яку треба плекати й вона дасть свої великі результати", — каже науковець.
Завідувач відділення археології заповідника Тарас Ткачук каже: цьогоріч, ймовірно, розкопки триватимуть до кінця літа.
