На горі Грегіт у давнину було календарне святилище "Вдосвіта 19 червня небо було майже безхмарним і нам пощастило спостерігали величну картину — схід сонця. Сонячний диск почав з’являтися о 05:16. Були протестовані (підтверджені) виявлені у 2024 році календарні артефакти (трикутні тунелі), за якими фіксували важливі астрономічні явища — схід/захід сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь", — повідомили у Національному природному парку "Гуцульщина".
На Косівщині виявлені і досліджені (М. Кугутяк, Л. Держипільський) залишки низки давніх сонячних святилищ, своєрідних скельних Археоастрономічних обсерваторій. Це Лисина Космацька, Камінь Довбуша на г. Грегіт, Камінь Довбуша-Новаківського в Завоєлах (с. Космач), Камінь Довбуша на г. Гаршиці (с. Космач), Терношорька Лада (присілок Безулька, с. Яворів), г. Камінець (с. Снідавка), скеля Каня (Пугач) на Каменистому хребті (між м. Косів і с. Город), Лесівські та Татарівські камені на Сокільському хребті.
На них збережені артефакти (штучно зроблені речі), чи підправлені і пристосовані природні утворення — алеї, проходи, щілини, ями між скелями, зооморфні чи антропоморфні фігури, за якими фіксували важливі астрономічні явища — схід/захід сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь, весняного і осіннього рівнодень та у інші дати. Ці явища і дати у давнину урочисто святкувалися, від них залежав і їм був підпорядкований весь уклад життєдіяльності людей.
На скелях збереглися солярні (сонячні) знаки, хрести, кола — первинне письмо. Використання скельних комплексів, чи окремих каменів для облаштування різних сакрально-ритуальних обєктів властиве для так званої Мегалітичної Культури, одним із центрів якої безперечно є нинішня Гуцульщина, особливо Косівщина. Про це свідчать численні (понад 25) залишків святилищ і місцеві назви (топоніми). На більшості сакральних комплексів наявні календарні (астрономічні і топонімічні) артефакти, що є підтвердженням особливого сонячного статусу місцевості.
