Ілюстроване фото. Калушанин погрожував батькові фізичною розправою Досудовим розслідуванням встановлено, що чоловік умисно та безпричинно упродовж тривалого часу вдома систематично вчиняв щодо до свого батька психологічне насильство. Це виявлялося у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою щодо батька та у приниженні, яке заподіяло шкоду його психологічному та фізичному здоров’ю, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську окружну прокуратуру.
У результаті протиправних дій, вчинених щодо батька, чоловік неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, він правильних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і продовжував свою протиправну поведінку.
У червні 2024 року чоловік знову вчинив домашнє насильство щодо свого батька, а саме: ображав, висловлювався нецензурними словами, принижував, погрожував фізичною розправою.
Чоловік був ознайомлений із рішенням Калуського міськрайонного суду, в якому встановлено обмежувальні приписи. Йому було заборонено перебувати в місці проживання (перебування) батька, наближатися ближче 50 метрів до місця його проживання; переслідувати батька та в будь-який спосіб спілкуватись із ним; вести телефонні переговори з останнім або контактувати з через інші засоби зв’язку строком на 1 (один) місяць. Діючи умисно, калушанин не виконав встановлений рішенням суду обмежувальний припис, який був до нього застосований. Таким чином, підриваючи авторитет органів правосуддя України, порушив ст. 129, 129-1 Конституції України, згідно з якими судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Санкція ст. 126-1 КК України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років. Санкція ст. 390-1 КК України передбачає покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
